Сумлінна відмова від військової служби може змінити світ / Conscientious Objection Could Change the World: A Statement by the WBW Europe Network
2 views
Skip to first unread message
Yurii Sheliazhenko
Nov 5, 2025, 9:35:30 AM (2 days ago) Nov 5
to ukrainian-pacifist-movement_googlegroups.com
Сумлінна відмова від військової служби може змінити світ
https://worldbeyondwar.org/conscientious-objection-could-change-the-world/
Європа дедалі більше мілітаризується. Так звані оборонні бюджети зростають, тоді як соціальні послуги скорочуються. Від навчальних класів до новинних випусків — хор один і той самий: пильність, дисципліна, готовність стати до оборони. Військовий обов’язок знову стає звичайним, подається як вимога до громадян.
Ми відкидаємо цей фаталізм. Сумлінна відмова від військової служби (conscientious objection to military service) — відмова вбивати — визнається в системі захисту прав людини Організації Об’єднаних Націй як здійснення свободи думки, совісті та релігії (Стаття 18 МПГПП). Державам вказано на необхідність забезпечити справедливі процедури подання заяв про сумлінну відмову і доступні альтернативи некарального характеру та утримуватися від покарання сумлінних відмовників — як у мирний, так і в воєнний час.
Але сумлінна відмова — це дещо більше, ніж особисте право; це стратегічний важіль. Війни потребують гарматного м’яса, слухняності та легітимності. Коли відмова поширюється — від окремих відмовників до масового опору армійському рабству, невиконання злочинних наказів та ширшої громадянської непокори — це підвищує репутаційну ціну війни для політиків, погіршує військовий потенціал і може призвести до змін у суспільстві.
Історія це підтверджує: народна відмова воювати допомогла закінчити Першу світову війну в Німеччині; спротив примусовій військовій службі поклав край війні у В’єтнамі; масові дезертирство та ухилення від призову перешкодили колоніальним війнам Португалії до Революції гвоздик. Коли сумлінна відмова поширюється, війна стає логістично та політично неможливою. Це шлях до світу без війни.
Сьогодні відмовникам в Росії, Білорусі, Ізраїлі, Туреччині, Греції, Україні та в інших країнах загрожує судове переслідування, штрафи та тюремне ув’язнення за висловлення найпростішої моральної позиції: «Ні — я не вбиватиму і не буду брати участь у мілітаризації». Їх захист є юридичним обов’язком, а також практичним шляхом до миру.
До чого ми закликаємо:
Захист та підтримка сумлінної відмови у законодавстві та на практиці. Повна імплементація рекомендацій ООН: доступні процедури; визнання сумлінної відмови під час проходження служби; суто цивільна альтернативна невійськова служба; ніяких кримінальних покарань чи дискримінації.
Створити мандат ООН з питань сумлінної відмови. Рада з прав людини повинна призначити Спеціального доповідача, незалежного експерта з питань сумлінної відмови від військової служби для консолідації юридичної і правозахисної практики, поширення термінових звернень та сприяння дотриманню міжнародних стандартів. Це сприятиме дотриманню права на сумлінну відмову від військової служби у всьому світі та покращить законодавство і судову практику у сфері прав людини.
Гарантований притулок. Забезпечити притулок та захист для сумлінних відмовників, учасників опору примусу до військової служби та дезертирів, які тікають від переслідувань; припинити відмови у наданні захисту та притулку і депортації сумлінних відмовників до країн, з яких вони втекли, або де вони можуть зазнати переслідувань.
Збільшити ресурси відмовників. Фінансувати правову допомогу, консультування та транскордонні мережі підтримки; створювати муніципальні та університетські програми «притулку для сумлінних відмовників»; захищати працівників, які відмовляються сприяти веденню війни (наприклад, вантажити зброю).
Підтримувати існуючі кампанії. Підтримувати та посилювати роботу рухів, що документують кейси та захищають відмовників по всій Європі та по сусідству, включаючи Європейське бюро сумлінної відмови та Антивоєнний Інтернаціонал (WRI). І нарешті, подумайте про те, щоб самим стати сумлінними відмовниками.
Відмова — це не пасивність; це вето суспільства на організоване вбивство. Якщо ми захистимо право на сумлінну відмову та масштабуємо реалізацію цього права, ми обмежимо війну сьогодні — і зробимо майбутнє без воєн та мілітаризму не просто бажаним, а реально досяжним. Ми закликаємо всі уряди інвестувати в розбудову інституцій, готових дати ненасильницькі відповіді на очікувані загрози миру, у співпраці з організаціями, які представляють сумлінних відмовників від військової служби.
Європейська мережа “Світ БЕЗ війни”
Create a UN mandate on CO. The Human Rights Council should appoint a Special Rapporteur/Independent Expert on conscientious objection to military service to consolidate jurisprudence, issue urgent appeals, and drive compliance. This will improve the right to conscientious objection globally and improve legislation and jurisprudence of human rights.
Guarantee sanctuary. Ensure asylum and protection for conscientious objectors, draft resisters and deserters fleeing persecution; end refusals and removals that force COs to countries they originally fled from or where they are likely to face persecution.
Resource refusal at scale. Fund legal aid, counselling, and cross-border support networks; establish municipal and university “sanctuary for CO” programmes; protect workers who refuse to facilitate the machinery of war (e.g., handling weapons shipments).
Back existing campaigns. Support and amplify the work of movements documenting cases and defending objectors across Europe and its neighbourhood, including the European Bureau of Conscientious Objection and War Resisters’ International (WRI). And finally, consider becoming a CO yourself.
Refusal is not passivity; it is society’s veto on organised killing. If we protect the right to conscientious objection and enable it to scale, we constrain warfare today — and make a demilitarised future not just imaginable, but achievable. We call on all governments to invest in and institutionalize nonviolent responses to perceived threats to peace in cooperation with representative organizations of conscientious objectors.
World BEYOND War Europe Network
https://worldbeyondwar.org/conscientious-objection-could-change-the-world/
Європа дедалі більше мілітаризується. Так звані оборонні бюджети зростають, тоді як соціальні послуги скорочуються. Від навчальних класів до новинних випусків — хор один і той самий: пильність, дисципліна, готовність стати до оборони. Військовий обов’язок знову стає звичайним, подається як вимога до громадян.
Ми відкидаємо цей фаталізм. Сумлінна відмова від військової служби (conscientious objection to military service) — відмова вбивати — визнається в системі захисту прав людини Організації Об’єднаних Націй як здійснення свободи думки, совісті та релігії (Стаття 18 МПГПП). Державам вказано на необхідність забезпечити справедливі процедури подання заяв про сумлінну відмову і доступні альтернативи некарального характеру та утримуватися від покарання сумлінних відмовників — як у мирний, так і в воєнний час.
Але сумлінна відмова — це дещо більше, ніж особисте право; це стратегічний важіль. Війни потребують гарматного м’яса, слухняності та легітимності. Коли відмова поширюється — від окремих відмовників до масового опору армійському рабству, невиконання злочинних наказів та ширшої громадянської непокори — це підвищує репутаційну ціну війни для політиків, погіршує військовий потенціал і може призвести до змін у суспільстві.
Історія це підтверджує: народна відмова воювати допомогла закінчити Першу світову війну в Німеччині; спротив примусовій військовій службі поклав край війні у В’єтнамі; масові дезертирство та ухилення від призову перешкодили колоніальним війнам Португалії до Революції гвоздик. Коли сумлінна відмова поширюється, війна стає логістично та політично неможливою. Це шлях до світу без війни.
Сьогодні відмовникам в Росії, Білорусі, Ізраїлі, Туреччині, Греції, Україні та в інших країнах загрожує судове переслідування, штрафи та тюремне ув’язнення за висловлення найпростішої моральної позиції: «Ні — я не вбиватиму і не буду брати участь у мілітаризації». Їх захист є юридичним обов’язком, а також практичним шляхом до миру.
До чого ми закликаємо:
Захист та підтримка сумлінної відмови у законодавстві та на практиці. Повна імплементація рекомендацій ООН: доступні процедури; визнання сумлінної відмови під час проходження служби; суто цивільна альтернативна невійськова служба; ніяких кримінальних покарань чи дискримінації.
Створити мандат ООН з питань сумлінної відмови. Рада з прав людини повинна призначити Спеціального доповідача, незалежного експерта з питань сумлінної відмови від військової служби для консолідації юридичної і правозахисної практики, поширення термінових звернень та сприяння дотриманню міжнародних стандартів. Це сприятиме дотриманню права на сумлінну відмову від військової служби у всьому світі та покращить законодавство і судову практику у сфері прав людини.
Гарантований притулок. Забезпечити притулок та захист для сумлінних відмовників, учасників опору примусу до військової служби та дезертирів, які тікають від переслідувань; припинити відмови у наданні захисту та притулку і депортації сумлінних відмовників до країн, з яких вони втекли, або де вони можуть зазнати переслідувань.
Збільшити ресурси відмовників. Фінансувати правову допомогу, консультування та транскордонні мережі підтримки; створювати муніципальні та університетські програми «притулку для сумлінних відмовників»; захищати працівників, які відмовляються сприяти веденню війни (наприклад, вантажити зброю).
Підтримувати існуючі кампанії. Підтримувати та посилювати роботу рухів, що документують кейси та захищають відмовників по всій Європі та по сусідству, включаючи Європейське бюро сумлінної відмови та Антивоєнний Інтернаціонал (WRI). І нарешті, подумайте про те, щоб самим стати сумлінними відмовниками.
Відмова — це не пасивність; це вето суспільства на організоване вбивство. Якщо ми захистимо право на сумлінну відмову та масштабуємо реалізацію цього права, ми обмежимо війну сьогодні — і зробимо майбутнє без воєн та мілітаризму не просто бажаним, а реально досяжним. Ми закликаємо всі уряди інвестувати в розбудову інституцій, готових дати ненасильницькі відповіді на очікувані загрози миру, у співпраці з організаціями, які представляють сумлінних відмовників від військової служби.
Європейська мережа “Світ БЕЗ війни”
Conscientious Objection Could Change the World: A Statement by the WBW Europe Network
Europe is being increasingly militarised. So-called defence budgets swell while social services are squeezed. From classrooms to news bulletins, the chorus is the same: prepare, comply, enlist. Conscription is being normalised again, recast as a civic duty.
We reject this fatalism. Conscientious objection (CO) — the refusal to kill — is recognised within the United Nations human rights system as an exercise of freedom of thought, conscience, and religion (ICCPR Article 18). States are urged to provide fair procedures, accessible non-punitive alternatives, and to refrain from penalising those who object — in peace or wartime.
But CO is more than a personal right; it is a strategic lever. Wars need bodies, obedience, and legitimacy. When refusal spreads — from individual objectors to mass draft resistance, in-service refusal, and wider social non-cooperation — it raises political costs, degrades military capacity, and can force policy change.
History bears this out: mutiny and refusal helped precipitate the end of World War I in Germany; GI resistance eroded the ability to continue the Vietnam War; mass desertion and draft evasion undermined Portugal’s colonial wars before the Carnation Revolution. When refusal scales, war becomes logistically and politically impossible. That is the path to a world beyond war.
Today, objectors in Israel, Ukraine, Russia, Belarus, Turkiye, Greece, and elsewhere face prosecution, fines, and prison for saying the simplest moral sentence: No — I will not kill and be part of militarisation. Protecting them is both a legal obligation and a practical route to peace.
What we call for:
Protect and expand CO in law and practice. Implement UN guidance fully: accessible procedures; recognition of in-service CO; genuinely civilian alternative service; no criminal penalties or discrimination.
Europe is being increasingly militarised. So-called defence budgets swell while social services are squeezed. From classrooms to news bulletins, the chorus is the same: prepare, comply, enlist. Conscription is being normalised again, recast as a civic duty.
We reject this fatalism. Conscientious objection (CO) — the refusal to kill — is recognised within the United Nations human rights system as an exercise of freedom of thought, conscience, and religion (ICCPR Article 18). States are urged to provide fair procedures, accessible non-punitive alternatives, and to refrain from penalising those who object — in peace or wartime.
But CO is more than a personal right; it is a strategic lever. Wars need bodies, obedience, and legitimacy. When refusal spreads — from individual objectors to mass draft resistance, in-service refusal, and wider social non-cooperation — it raises political costs, degrades military capacity, and can force policy change.
History bears this out: mutiny and refusal helped precipitate the end of World War I in Germany; GI resistance eroded the ability to continue the Vietnam War; mass desertion and draft evasion undermined Portugal’s colonial wars before the Carnation Revolution. When refusal scales, war becomes logistically and politically impossible. That is the path to a world beyond war.
Today, objectors in Israel, Ukraine, Russia, Belarus, Turkiye, Greece, and elsewhere face prosecution, fines, and prison for saying the simplest moral sentence: No — I will not kill and be part of militarisation. Protecting them is both a legal obligation and a practical route to peace.
What we call for:
Protect and expand CO in law and practice. Implement UN guidance fully: accessible procedures; recognition of in-service CO; genuinely civilian alternative service; no criminal penalties or discrimination.
Create a UN mandate on CO. The Human Rights Council should appoint a Special Rapporteur/Independent Expert on conscientious objection to military service to consolidate jurisprudence, issue urgent appeals, and drive compliance. This will improve the right to conscientious objection globally and improve legislation and jurisprudence of human rights.
Guarantee sanctuary. Ensure asylum and protection for conscientious objectors, draft resisters and deserters fleeing persecution; end refusals and removals that force COs to countries they originally fled from or where they are likely to face persecution.
Resource refusal at scale. Fund legal aid, counselling, and cross-border support networks; establish municipal and university “sanctuary for CO” programmes; protect workers who refuse to facilitate the machinery of war (e.g., handling weapons shipments).
Back existing campaigns. Support and amplify the work of movements documenting cases and defending objectors across Europe and its neighbourhood, including the European Bureau of Conscientious Objection and War Resisters’ International (WRI). And finally, consider becoming a CO yourself.
Refusal is not passivity; it is society’s veto on organised killing. If we protect the right to conscientious objection and enable it to scale, we constrain warfare today — and make a demilitarised future not just imaginable, but achievable. We call on all governments to invest in and institutionalize nonviolent responses to perceived threats to peace in cooperation with representative organizations of conscientious objectors.
World BEYOND War Europe Network
Reply all
Reply to author
Forward
0 new messages