Посилюймо пацифістський спротив війні, бо ніяка армія не захистить наше право на мир

[Yurii Sheliazhenko]

Посилюймо пацифістський спротив війні, бо ніяка армія не захистить наше право на мир

Продовження руйнування українських міст варварськими ударами російської армії не просто співпадає зі зневагою до рішень Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, а є результатом цього кричущого правового нігілізму. Судді в Гаазі вимагають припинити вторгнення, судді у Страсбурзі вимагають не атакувати цивільних, а московська відповідь на це зневажлива: мовляв, не вчіть нас правам людини, у нас свої закони, суверенітет і самооборона. Коли ви цінуєте тільки грубу силу і зневажаєте право, у повітрі пахне сіркою і світ летить шкереберть.

Чи хочемо ми жити у країні вічної війни та військової диктатури на зразок путінської? Чи буде "перемогою" знищення людей, які знищують людей, стаючи такими, як вони, знищуючи все людське в собі? Чи можна повернутися до нормального життя, узаконюючи жорстокість, перетворюючи землю на мінні поля, викрадаючи та свавільно утримуючи людей в неволі, тощо? Чому медіа настільки бояться обговорювати насильницькі зникнення і катування сумлінних відмовників та необхідність підтримки та захисту права людини на сумлінну відмову, що ігнорують доповіді ООН та меморандум Ради Європи?

Кажуть, що російський режим головний порушник прав людини в Україні і всі мають мобілізуватися на війну з ним. Однак ця риторика відволікає від необхідності постійного пошуку мирних шляхів до миру та запобігання порушенням прав людини у нас вдома, в тому числі протиправно "узаконених" "стратегічною комунікацією" та кривим законодавством і кривосуддям з кричущими порушеннями Конституції та міжнародних угод України.

Пацифісти переконані, що громадянське суспільство цивільних у нашій країні та в усіх країнах спільної планети усіх людей має мобілізуватися не просто на захист України від російської агресії, але й більше того, на побудову миру без воєн та армій в усьому світі, на ліквідацію усієї зброї масового знищення. Усі мирні люди мають об'єднатися у ненасильницькому спротиві всякому насильству. В будь-якому разі, пацифісти воювати не можуть і не будуть за жодних обставин, бо ми знаємо, що участь у війні, навіть оборонній, не зупиняє війни, а сприяє їх продовженню зараз та в майбутньому. Ми не можемо підтримувати ніяку війну, натомість шукаємо і знаходимо шляхи зупиняти усі війни без насильства. Наш внесок у захист та стійкість України може бути тільки поза армією, у гуманних і чесних беззбройних діях на користь суспільству та людству.

Мир, а не війна, є нашим головним правом і обов'язком. Право утверджується через вміння зупиняти погану поведінку, не вдаючись до поганої поведінки, через розуміння ефективності і користі правильної поведінки за будь-яких обставин. Жорстокість до людей, завдання болі та смерті не зупиняє погану поведінку, а показує приклад поганої поведінки та збільшує її масштаби. Ми не переможемо російський мілітаризм, стаючи мілітаристами за путінським прикладом. Тільки пацифізм здатний зупинити мілітаризм.