Заява пацифістів проти розпалювання ворожнечі

[Yurii Sheliazhenko]

Заява пацифістів проти розпалювання ворожнечі

Український Рух Пацифістів схвалює рішення Київського обласного ТЦК та СП, прийняте під впливом справедливо негативної суспільної думки, видалити скандальну публікацію в соцмережах, у якій дегуманізувалися як "істоти", вороги, зрадники, вбивці та громадяни другого сорту ("плебс") ті люди, які "ховаються по кутках від мобілізації".

Застосування негативно-емоційної та принизливої лексики у офіційному та неофіційному спілкуванні, підбурювання до насильства щодо цих чи будь-яких інших людей є неприйнятним. Воно є неприйнятним навіть щодо людей у військовій формі будь-якої армії світу, навіть попри те, що всяка армія (як недемократична організація, метою якої є масове вбивство людей, визначених командуванням як "вороги") є небезпечною для людяності та демократії і ми як пацифісти прагнемо побудувати кращий ненасильницький світ, де більше ніколи не буде жодної війни, а загальноприйнята культура миру, вміння протидіяти насильству без насильства і відсутність армій стане найбільш надійною гарантією миру та безпеки для людства та нашої спільної планети.

Погоджуючись з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем в тому, що українське суспільство не повинне сприймати працівників ТЦК та СП як ворогів, додамо: жодне суспільство не повинне сприймати як ворогів жодних людей, навіть якщо ці люди не поділяють офіційної ідеології ворожнечі та необхідності вбивати ворогів і навіть якщо ці люди ставляться вороже до цього суспільства, оскільки мирна людяність і терпляча ненасильницька стійкість у людяності та непокора всякій жорстокості, активний і послідовний ненасильницький спротив агресії є кращими способами подолати руйнівну ворожнечу і повернутися до нормального людського життя.

Замість того, щоб зображувати як ворогів ЗСУ і їх підрозділи ТЦК, які іноді брутально порушують права людини, як засвідчено численними доповідями гідних довіри вітчизняних і міжнародних правозахисників, необхідно розвивати спроможність громадянського суспільства цивільних до ненасильницького спротиву усім формам війни і тиранії, включаючи російську агресію та всякий мілітаризм, і пропонувати співгромадянам та державі ефективні та переконливі форми ненасильницького внеску пацифістів у захист України від російської агресії, щоб можливість такого ненасильницького внеску постійно і успішно доводилася на практиці й ставала частиною демократичної державної політики, щоб об'єктивна неможливість примусового застосування будь-яких форм військового обов'язку до пацифістів була загальновідомою і загальноприйнятою.

Замість того, щоб зображувати як ворогів тих цивільних людей, які не поспішають за наказом вбивати і вмирати на війні, треба припинити принизливе і жорстоке поводження з такими людьми і розібратися, які у них об'єктивні причини так поводитися та врахувати ці причини для визначення державної політики. Такі самі причини є у значно більшої кількості людей на іншій стороні конфлікту, з огляду на втричі більше населення, і правильна політика щодо врахування та використання таких об'єктивних причин може не тільки зміцнити демократичну злагоду і безпеку українського суспільства, але й допомогти дати відсіч російській агресії ефективними ненасильницькими методами. Кожна держава, включаючи Україну, зобов'язана створити сумлінним відмовникам від військової служби можливість захищати Батьківщину ненасильницькими методами поза армією і не під військовим командуванням, навіть під час війни, і має поважати своє зобов'язання за пунктом другим статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права не принижувати примусом свободу релігії чи переконань, несумісних із військовою службою.