Місце проведення: м. Київ, Державний комітет інформатизації України
Дата: 12 травня 2009 року
Початок 15:00
Організатор: Державний комітет інформатизації України"
------------------------------
Подробнее: http://www.dki.gov.ua/article/show/alias/anons/article_id/103
Хто представлятиме нас?
На таких "круглих столах" мені вже доводилось бути - основна проблема
забезпечити фінансування "перепідготовки" співробітників, чи б пак -
держслужбовців для роботи з ВПЗ. Глянувши в стелю дехто скаже що для
цього потрібно суму в $1000 на одного службовця, і це не враховуючи
затрат на розробку дитрибутиву (українська операційна система), теж
орієнтовно - $100 000. Перемноживши 1000 на курс у.о. та на кількість
держслужбовців, включаючи Президента та Януковича (депутати теж туда),
отримаємо суму непідйомну для нашого бюджету. Як я ще раніше говорив -
всі хотять грошей, у будь-якому варіанті - "здоїти" державу на
"рівному місці" або отримати "відкат".
Хоча все можна зробити дешево і сердито (тільки кому потрібно дешево?)
- є Linux, який прекрасно українізовано, є OpenOffice, є Wine -
кваліфікованого (з навичками роботи в Windows+Office) користувача за
декілька годин можна "пересадити" на ВПЗ - яка йому різниця який
"офіс", коли інтерфейси дуже схожі. За 36 годин навчання по програмі
"Партнерство в навчанні" люди. які не бачили комп'ютера отримують
навички роботи з ним.
Якщо хтось з наших київлян зголоситься прийняти участь, то можна
сконцентрувати наші зусилля на підготовці виступу/матеріалу/т.і.,
наприклад, щодо теми "перепідготовки" та її фінансування.
> За 36 годин навчання по програмі "Партнерство в навчанні" люди. які
> не бачили комп'ютера отримують навички роботи з ним.
Будь ласка докладніше про цю програму. Ким розроблена програма? Де і
ким застосовується? Як довго вже? Скільки людей вже пройшло
підготовку? Які результати? Скільки коштує? Є якась інформація он-лайн?
On 18 Кві, 01:20, Sergiy Kolesnikov <skstu...@gmx.de> wrote:
> > За 36 годин навчання по програмі "Партнерство в навчанні" люди. які
> > не бачили комп'ютера отримують навички роботи з ним.
>
> Будь ласка докладніше про цю програму. Ким розроблена програма? Де і
> ким застосовується? Як довго вже? Скільки людей вже пройшло
> підготовку? Які результати? Скільки коштує? Є якась інформація он-лайн?
Спільна програма Майкрософт та Міністерства освіти та науки. МОНУ
розробляє "технологічний стандарт" для вчителя в якому є декілька
рівнів ІКТ-компетенції для вчителя (навичок роботи з ПК). Оскільки
надалі без сертифіката що вказує на навчання по ІКТ, учителі не
зможуть атестуватись для підвищення кваліфікаційної категорії, то у
них з'явився стимул вивчати комп'ютерні технології. Все це проводиться
практично безкоштовно - слухачам слід придбати книгу Н.Морзе "Основи
ІКТ" за 45 грн., тренери (теж із вчителів) працюють безкоштовно. Все
проводиться під егідою обласних інститутів післядипломної освіти.
Управління освіти контролює рай та міськвідділи щодо найширшого
охопленя вчителів цією програмою.
Хто представлятиме нас?
On 17 Кві, 09:25, Dima Spodarets <dima....@gmail.com> wrote:
> "Відбудеться круглий стіл щодо обговорення концепції Державної
> цільової програми впровадження в органах державної влади програмного
> забезпечення з відкритим кодом"
>
> Місце проведення: м. Київ, Державний комітет інформатизації України
А які плани?
Як вже казав пан Громко, напевно буде підійматися питання про
перепідготовку. А в чому ця перепідготовка, якщо не говорити зараз про
конкретне ПЗ, приципово відрізняється від тих курсів "Партнерство в
навчанні", що проводяться для вчителів? І коштують ці курси не $1000, і
фінансуються здебільшого з місцевих бюджетів
(http://informatic.org.ua/forum/8-890-18952-16-1238317089). Чому курси
по OpenOffice повинні коштувати дорожче?
Інше питання, напевно, буде - "історії успіху". Матеріал по цій темі є
http://edu.root.ua/index.php/%D0%92%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Linux_%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%D1%85
Потрібна допомога у його обробці?
Насколько я понимаю, для серьезного официального мероприятия должна быть процедура приема заявок на участие и раздача пригласительных...
Проведено міжнародну конференцію <<Програмне забезпечення у сфері
освіти і науки>> за участі Міністра освіти і науки Івана Вакарчука
Але нічого ми не знаємо про результати.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від "___" ____________ 200_ р. No. ________
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження в
органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом
Схвалити Концепцію Державної цільової програми впровадження в органах
державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, що
додається.
Визначити Держкомінформатизації державним замовником Програми.
2. Держкомінформатизації разом із заінтересованими центральними
органами виконавчої органами розробити в чотиримісячний строк та
подати Кабінетові Міністрів України проект Програми.
Прем'єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від "___" _________ 200_ р. No. ______
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми впровадження в органах державної влади
програмного забезпечення з відкритим кодом
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Одним із головних пріоритетів розбудови інформаційного
суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, що має
сприяти її прозорості та відкритості, підвищенню ефективності
виконання посадових обов'язків державних службовців, якісному наданню
населенню різноманітних інформаційних послуг, інтеграції зі світовим
інформаційним простором. Успіх інформатизації залежить, насамперед,
від рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), у
тому числі впровадження і використання сучасного та ефективного з
різних точок зору програмного забезпечення (далі ПЗ), яке відповідає
національним інтересам країни.
Тільки в центральних органах виконавчої влади використовується
більше 227 тис. персональних комп'ютерів, з яких більше 150 тис. -
сучасних та близько 7 тис. серверів, значна частина з яких була
закуплена з ліцензійним програмним забезпеченням.
Загально прийнятою практикою в Україні є використання
пропрієтарного ПЗ. Сьогодні майже 100 % органів державної влади
використовують у якості операційної системи систему Windows різних
версій. Створення інформаційно-аналітичних систем здійснюється з
використанням пропрієтарного ПЗ. Використання програмного забезпечення
з відкритим кодом (далі ПЗ з ВК) становить біля 4 - 5% .
Виконання Україною міжнародних зобов'язань щодо використання
об'єктів інтелектуальної власності потребує використання в державних
установах будь-якої комп'ютерної програми у відповідності до вимог
ліцензування. Існуючий стан легалізації програмного забезпечення, за
результатами інвентаризації комп'ютерних програм в органах виконавчої
влади, яку щорічно здійснює МОН, потребує значних бюджетних витратах
на їх легалізацію та закупівлю нового ліцензійного програмного
забезпечення.
В той же час на світовому ринку існує багато ПЗ з ВК, яке дає ряд
суттєвих переваг, не обмежуючи право на модифікацію та розповсюдження
даного ПЗ, при цьому захищаючи права авторів.
Крім того, застосування ПЗ з ВК забезпечує більший рівень безпеки
у порівнянні із пропрієтарним ПЗ, оскільки унеможливлює введення в
нього прихованих компонентів, за допомогою яких третя сторона може
вести дистанційний контроль або несанкціоновано знімати інформацію.
Проблема, на розв'язання якої спрямована дана цільова програма
(далі Програма), полягає у впровадженні ПЗ з ВК в органах державної
влади України, що дозволить зменшити економічну залежність держави від
монополізму, буде сприяти розвитку конкурентних засад на ринку
програмного забезпечення, дозволить значно зменшити видатки на
легалізацію програмного забезпечення та стимулювати розвиток
вітчизняної індустрії програмного забезпечення.
Необхідність створення вітчизняними виробниками на основі
фундаментальних і прикладних досліджень новітніх конкурентоспроможних
ІКТ, засобів інформатизації та комп'ютерних програм, зокрема з
відкритими кодами, визначена також і Законом <<Про основні засади
розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки>>.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності
її розв'язання програмним методом
Основними причинами існуючого стану використання програмного
забезпечення в органах державної влади є наступне.
В багатьох органах державної влади фахівці існуючих підрозділів з
інформаційних технологій орієнтовані на використання пропрієтарного
ПЗ. Відсутність кваліфікованих фахівців, які здатні забезпечити
супровід та підтримку ПЗ з ВК, що використовується, не розвинутість
інфраструктури надання послуг у сфері ПЗ з ВК призводить до стану,
коли державний замовник, як правило, приймає свої рішення у сфері
використання інформаційних технологій, спираючись на платформи і ПЗ,
які пропонують постачальники (дистрибутори, дилери), що залежать від
закордонних партнерів - розробників ПЗ, їх цінової, правової та
технологічної політики.
Про <<недостатні обсяги вироблення конкурентоспроможного
національного інформаційного продукту та критичний стан безпеки
інформаційно-комп'ютерних систем в галузі державного управління>>
йдеться і в Стратегії національної безпеки України, затвердженої
Указом Президента України No.105/2007 від 12.02.2007 р. Однією зі
стратегічних цілей, пріоритетів та завдань політики національної
безпеки є необхідність забезпечення випереджувального розширення
внутрішнього ринку, уникнення критичної залежності національної
економіки від кон'юнктури світових ринків, активізація інноваційних
процесів в науково-технологічній та інформаційно-комунікаційній сферах
економіки.
З кожним роком кількість електронних ресурсів, які створюють
органи влади, зростає, збільшується ринок послуг електронного
урядування. Відповідно поширюється сфера застосування ПЗ. Купуючи
пропрієтарні програмні продукти, як держава, так і інші користувачі
отримують лише обмежене право користування ними: як правило -
заборонений або закритий доступ до коду, заборонене внесення будь-яких
змін, виконання більш ніж на обмеженій кількості комп'ютерів,
тиражування, розповсюдження, перепродаж, копіювання, обмежена технічна
підтримка тощо. Використання цих програм у державних установах має
негативні наслідки, серед яких:
- суттєве збільшення витрат коштів державного бюджету для закупівлі та
адаптації програмного забезпечення;
- скорочення робочих місць у вітчизняних виробників програм.
Активну позицію по відношенню до відкритого ПЗ займають країни
Європейського Союзу. Міжнародна практика свідчить, що скорочення
витрат державної установи при використанні ПЗ з ВК замість закритого
пропрієтарного (навіть з урахуванням вартості апаратного забезпечення)
становить близько 80-87% (включаючи витрати на адміністрування,
адаптацію та перенавчання персоналу).
Усвідомлення привабливості моделі ПЗ з ВК спонукає уряди багатьох
країн запроваджувати ПЗ з ВК в цілях пошуку ефективних рішень у сфері
розвитку нових інформаційних технологій, підвищення ефективності
витрат, зниження залежності національних інформаційних інфраструктур.
Необхідність зменшення використання в державному секторі
неліцензійного ПЗ, також створює передумови включитися до
загальносвітового процесу. Перед країною відкриваються перспективи не
лише швидкого і остаточного вирішення юридичних проблем на
внутрішньому та міжнародному рівнях, але й потужного власного
розвитку в найбільш передовій і високотехнологічній галузі
господарства - індустрії програмного забезпечення. Важливим для
органів державної влади є задіяти ті технології, які так само
ефективно допомагали б забезпечувати здійснення доступу до інформації
та її захист, як і захищали б ті дані, що становлять державну
таємницю. Це стосується як безпосереднього захисту від
несанкціонованого вторгнення, так і гарантій тривалого наслідування та
незмінності форматів інформації.
Використання ПЗ з ВК в органах державної влади забезпечує ці
вимоги, а його впровадження можливе шляхом розроблення та реалізації
даної Програми.
Мета Програми
Метою Програми є виконання комплексу взаємопов'язаних завдань та
заходів в цілях поступової переорієнтації органів державної влади на
використання в своїй професійній діяльності програмного забезпечення з
відкритим кодом для створення умов, які забезпечать отримання на
державному рівні економічних, соціальних, науково-технічних переваг,
захист національних інтересів в сфері інформатизації та прискорення
розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі
порівняльного аналізу
Забезпечення використання програмного забезпечення в органах
держаної влади може здійснюватись за такими варіантами:
збереження існуючої практики використання пропрієтарного ПЗ;
повна заміна в органах державної влади пропрієтарного ПЗ на ПЗ з ВК;
поступовий перехід органів державної влади до використання ПЗ з ВК зі
збереженням, де це доцільно, застосування пропрієтарного ПЗ.
Збереження існуючого підходу до використання програмного
забезпечення в органах держаної влади призведе до поглиблення проблем
у цій сфері та створення такого стану, що держава, повинна буде кожних
4 - 5 років витрачати значні кошти на легалізацію пропрієтарного
програмного забезпечення та перехід до нових його версій.
Мета програми може бути досягнута шляхом реалізації одного з двох
інших варіантів розв'язання проблеми.
Варіант, який полягає у повній заміні в органах державної влади
операційної системи MS Windows та її оточуючого прикладного
програмного забезпечення на ПЗ з ВК, може дозволити в досить короткі
строки вирішити проблему, але його реалізація потребує вирішення
наступних питань:
- створення розвинутої інфраструктури щодо впровадження ПЗ з ВК,
яка на сьогоднішній день відсутня;
- на сьогодні майже 100% органів державної влади використовують у
якості операційної системи Windows різних версій, більшість даних
створюються та зберігаються в операційному середовищі, створеному на
основі програмних продуктів компанії Microsoft; для доступу до мережі
Інтернет та використання електронної пошти використовуються Windows-
сумісні додатки, тому для централізованого переходу на ПЗ з ВК
необхідно вжити вичерпних заходів по міграції даних з середовища
Windows до відповідного середовища ПЗ з ВК;
- оскільки відповідні операційні системи на базі ПЗ з ВК
представляють собою набір, а не єдиний систематизований комплекс,
оснащений спеціалізованою програмою-інсталятором, то при їх
встановленні можуть виникати проблеми адаптації до відповідної
апаратної частини (пошуку відповідних драйверів, скриптів, інших
службових програм), тому повний перехід на використання ПЗ з ВК
потребує значної технічної підтримки, яка має високу вартість, та
вимагає значних витрат на одночасне перенавчання усіх працівників-
користувачів нового програмного забезпечення на своїх робочих місцях;
- незалежно від того, чи розроблене програмне забезпечення на
базі ПЗ з ВК чи пропріє тарного ПЗ, воно охороняється авторським
правом як об'єкт інтелектуальної власності і розробка відповідних
ліцензійних договорів є обов'язковим етапом формування правового
забезпечення сталого використання корпоративного ПЗ з ВК та потребує
врегулювання усіх взаємовідносин між користувачем та розробником, що
здійснює підтримку відповідного програмного забезпечення.
Варіант, який є найбільш оптимальним для вирішення проблеми,
полягає у поступовому переході органів державної влади до використання
ПЗ з ВК зі збереженням, де це є доцільним та економічно обґрунтованим,
часткового застосування пропрієтарного ПЗ.
Сьогодні на ринку існує велика кількість різновидів ПЗ з ВК,
постійно з'являються нові версії дистрибутивів, оновлюються вже наявні
програми, тому є сенс здійснювати саме поступовий перехід шляхом
ґрунтовного аналізу функціональних можливостей найбільш придатних для
використання в органах державної влади дистрибутивів ПЗ з ВК. При
цьому перехід може здійснюватися поступово як у різних органах
державної влади, так і в межах одного органу державної влади.
Реалізація цього варіанту дасть можливість організувати навчання
та підвищення кваліфікації державних службовців у спеціально
створеному учбовому центрі з підготовки спеціалістів по застосуванню,
адмініструванню та супроводу ПЗ з ВК.
Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми
Реалізація Програми буде базуватися на ґрунтовному дослідженні
сучасного стану розвитку та використанні в Україні ПЗ з ВК,
об'єктивному аналізі вітчизняного ринку надання послуг з використання
ПЗ з ВК в державному, громадському, приватному секторах та в окремих
галузях у порівнянні з пропрієтарним ПЗ.
Розв'язання проблеми, яка поставлена перед Програмою, має
здійснюватися шляхом виконання низки структурованих завдань та
заходів:
- удосконалення нормативно-правової бази:
- з питань інтелектуальної власності стосовно ПЗ з ВК;
- з питань міжвідомчої координації створення та використання ПЗ з
ВК;
координації діяльності виконавців Програми Держкомінформатизації та
проведення моніторингу використання органами державної влади
програмного забезпечення;
- визначення спеціально уповноваженого державного підприємства, на яке
має бути покладені завдання розроблення методичних засад для
впровадження та використання ПЗ з ВК, формування дистрибутивів, та їх
розповсюдження для органів державної влади, в тому числі для
забезпечення міграції даних і програм, створених з використанням
стандартного пропрієтарного програмного забезпечення, в ПЗ з ВК;
- утворення учбового центру підвищення кваліфікації та перепідготовки
державних службовців з питань використання ПЗ з ВК ;
- впровадження механізму координації і державної підтримки розвитку
інфраструктури технічної підтримки використання ПЗ з ВК в органах
державної влади;
- створення загальнодоступного інформаційного ресурсу з оприлюднення
результатів розробки ПЗ, яке проводиться за рахунок бюджетних коштів,
та технічної підтримки ПЗ з ВК, що впроваджено в державних органах, з
можливістю отримувати методичні матеріали, інструкції по використанню
ПЗ з ВК та їх інсталяційні версії;
- створення загальнодержавного фонду алгоритмів, програм і проектів з
відкритим кодом;
- створення умов для функціонування конкурентного середовища надання
послуг з розробки та постачання ПЗ з ВК для потреб органів державної
влади;
- створення інфраструктури розробки, формування та розповсюдження
дистрибутивів ПЗ з ВК, які будуть адаптовані для органів державної
влади та відповідати вимогам державних стандартів, в тому числі і
проведення експертизи на відповідність вимогам у сфері технічного
захисту інформації;
- створення адаптованого для потреб органів державної влади базового
варіанту дистрибутиву ПЗ з ВК та проведення його експертизи на
відповідність вимогам у сфері технічного захисту інформації.
Термін виконання Програми становить 4 роки.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть можливість поступового переведення
державних органів влади на використання ПЗ з ВК, що призведе до:
- зменшення вартості володіння ПЗ шляхом зменшення державних витрат на
щорічне масове придбання ліцензій на пропрієтарне ПЗ;
- зниження економічної технологічної залежності країни шляхом
переорієнтації зазначених витрат на вітчизняних учасників ІТ-ринку,
таким чином підтримуючи вітчизняних розробників ПЗ;
- зниження обсягів використання неліцензійного ПЗ;
- створення нових робочих місць в ІТ-секторі;
- поліпшення умов для залучення інвестицій в розвиток вітчизняної
індустрії ПЗ;
- зростання інтелектуального потенціалу країни.
Виконання Програми забезпечить поступовий перехід державного
сектору економіки, і в першу чергу органів державної влади, на
використання, де це можливо і доцільно, програмного забезпечення з
відкритим кодом замість пропрієтарного ПЗ.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів,
необхідних для виконання програми
Фінансування Програми передбачається за рахунок коштів державного
бюджету, грантів міжнародних організацій та інших джерел, не
заборонених законодавством.
За попередньою оцінкою, видатки на фінансування заходів Програми
становитимуть близько 45 млн. грн.
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України <<Про схвалення
Концепції Державної цільової програми впровадження в органах державної
влади програмного забезпечення з відкритим кодом>> розроблено
Держкомінформатизації на виконання завдань Уряду, визначених в розділі
6.3 Програми діяльності Кабінету Міністрів України <<Подолання впливу
світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток>>,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 20.12.2008 No. 1107.
Проектом Концепції Державної цільової програми впровадження в
органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом
(далі - Концепція) передбачається подолання технологічної залежності
країни від окремих суб'єктів ринку, здійснення заходів для створення
рівних умов для використання різних моделей програмного забезпечення
(пропрієтарного та з відкритим кодом), створення умов для доступу
населення до прийнятного за ціною програмного забезпечення (далі -
ПЗ), зниженню обсягів використання неліцензійного ПЗ, зниження
видатків державного бюджету на легалізацію ПЗ, розвитку індустрії ПЗ в
Україні.
Такий підхід цілком відповідає документам Всесвітнього саміту з
питань інформаційного суспільства, в яких визначається, що
використання можливостей, які надають різні моделі ПЗ, у тому числі
пропрієтарне, з відкритими кодами (далі - ПЗ з ВК) і безплатне ПЗ
сприяє підвищенню конкуренції і дає змогу користувачеві вибирати
належне рішення з різних моделей ПЗ. Прийнятний за ціною доступ до ПЗ,
яке найбільше задовольняє вимоги користувачів - є важливим компонентом
насправді відкритого для всіх інформаційного суспільства (пункт 27
Женевської декларації; пункт 10е Женевського плану дій; пункт 49
Туніської програми).
За даними, які були надані органами державної влади (далі - ОДВ)
до Держкомінформатизації більшість операційних систем персональних
комп'ютерів та операційних систем локальних мереж органів державної
влади використовують пропрієтарну операційну систему та її сумісні
застосування.
Аналіз проектів інформатизації, які були погоджені з генеральним
державним замовником НПІ, стосовно витрат ОДВ на легалізацію та
закупівлю ПЗ показує, що у 2007 році на закупівлю ліцензійного ПЗ було
витрачено 89,1 млн. грн., і відповідно у 2008 році 76,7 млн. грн. Крім
того, на супровід пропрієтарного ПЗ в ОДВ у 2008 році було витрачено
21,4 млн. грн. проти 4,5 млн. грн. у 2007 році.
За загальна потреба (витрати бюджету) на легалізацію ПЗ можуть
скласти значні обсяги фінансування, причому, з урахуванням життєвого
циклу пропрієтарного ПЗ, співставні видатки бюджету будуть
потребуватися кожні 5-6 років.
Міжнародна практика свідчить, що скорочення витрат держави при
використанні ПЗ з ВК замість пропрієтарного, становить близько 80-87%,
включаючи витрати на адміністрування, адаптацію та перенавчання
персоналу.
Активну позицію по відношенню до ПЗ з ВК займають країни
Європейського Союзу, курс на приєднання до якого взяла Україна. ЄС не
тільки активно використовує і розповсюджує ПЗ з ВК, але й рекомендує
своїм країнам-членам використовувати ПЗ з ВК та відкриті стандарти в
своїх урядах.
Аналіз використання ПЗ в Європейському Союзі та інших країнах
показує, що такі країни, як Німеччина, Франція, Канада, Бразилія, США
для скорочень витрат на купівлю пропрієтарного ПЗ створили програми
щодо заміни пропрієтарного ПЗ на ПЗ з ВК в ОДВ цих країн. За наявною
інформацією впровадження такої програми тільки в одній Німеччині
дозволяє економити на купівлі та супроводу ПЗ з ВК біля 1 млрд. євро в
рік.1
Вагомим аспектом в створенні рівних умов для використання
програмного забезпечення є також те, що ПЗ з ВК, в силу технологічних
особливостей процесу його розробки, значно менш пропрієтарного ПЗ
висуває вимоги до оновлення комп'ютерної техніки2.
З урахуванням вищевикладеного та на виконання Програми діяльності
Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
від 20.12.2008 No. 1107 Держкомінформатизації було підготовлено проект
розпорядження про схвалення Концепції. У відповідності до Порядку
розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 No. 106, проект
надіслано на погодження до зацікавлених органів виконавчої влади та
оприлюднено на веб-сайті Держкомінформатизації.
Оприлюднення проекту Концепції призвело до активного його
обговорювання серед представників ринку ІКТ, про що свідчать відгуки,
які надійшли в електронній формі від прихильників різних моделей ПЗ.
Процес обговорення серед представників ринку ІКТ та профільних
асоціацій на даний час триває і до Держкомінформатизації офіційних
звернень та зауважень поки не надходило.
Необхідно зазначити, що проект Концепції не дискримінує жодну з
моделей ПЗ, а спрямовано на створення умов, які забезпечать ОДВ
можливості вільного вибору ПЗ відповідно до їх потреб за прийнятною
ціною. Створення відповідної інфраструктури забезпечить можливість ОДВ
на практиці впроваджувати ПЗ, яке їх задовольняє за ціною та
характеристиками, та бути незалежними від технічної політики
постачальників ПЗ, в першу чергу від тих, хто займає сьогодні
монопольне становище на ринку інформаційних технологій, та буде
сприяти розвитку добросовісної конкуренції.
В проекті Концепції враховано, що за постачання необхідної
кількості дистрибутивів, надання технічної підтримки та супроводження,
інших послуг будь-які суб'єкти ринку справляють плату, але
загальновідомим є той факт, що ліцензійною умовою ПЗ з ВК, на відміну
від пропрієтарного ПЗ, є надання безкоштовного права на користування
програмним забезпеченням. В той же час пропрієтарне ПЗ, доволі часто
постачається за умовою <<як є>>, за ціною тільки плати за право
користування і не передбачає надання будь-яких послуг. З урахуванням
того, що витрати на ПЗ не обмежуються вартістю придбання ліцензії на
його використання, потреба в фінансуванні заходів державної цільової
програми впродовж 4 років оцінюється в 10 % від щорічних витрат на
придбання пропрієтарного ПЗ. В той же час створення умов для
впровадження ПЗ з ВК в органах державної влади дозволить зменшити
витрати на придбання ПЗ в кілька разів.
В проекті Концепції передбачено що у процесі виконання державної
цільової програми будуть здійснюватися заходи з удосконалення
нормативно-правової бази у тому числі і з питань інтелектуальної
власності стосовно використання ПЗ з ВК. В процесі реалізації
державної цільової програми на основі детального аналізу усіх
факторів, які впливають на формування складу відповідних
дистрибутивів, буде прийнято остаточне рішення щодо визначення видів
ліцензій, на основі яких ПЗ з ВК буде постачатися органам державної
влади.3
З метою врахування питань, пов'язаних з забезпеченням
інформаційної безпеки, проект Концепції має бути погоджений з
Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, яка є
державним органом, призначеним для забезпечення захисту державних
інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах,
криптографічного та технічного захисту інформації.
Враховуючи, що проект Концепції відповідно до постанов Кабінету
Міністрів України від 31.01.2007 No. 106 та від 18.07.2007 No. 950 буде
опрацьовано в межах повноважень МОН, Мінпраці, Мінтрансзв'язку,
Мінфіном, Держспецзв'язку, Держінвестицій, Мінекономіки та Мін'юстом
до внесення його до Кабінету Міністрів України, Держкомінформатизації
вважає що тільки неухильне дотримання нормативно правових актів, під
час вирішення цієї актуальної проблеми, є запорукою від лобіювання
бізнес-інтересів суб'єктів ринку інформаційних технологій.
Світовий досвід розробки ПЗ з ВК в державному секторі
1 Узагальнена інформація щодо щодо світового досвіду розробки ПЗ з ВК
в державному секторі наведена в додатку.
2 Щорічні витрати на оновлення комп'ютерної техніки в ОДВ становлять
від 120 до 180 млн. грн.
3 Найбільш поширеними видами ліцензій, за якими розповсюджується ПЗ з
ВК, є GPL GNU, GNU LGPL, BSD, MIT, причому до 70% ПЗ з ВК поширюється
під ліцензією GPL, а , наприклад ліцензії LGPL та BSD дозволяють
використовувати ПЗ з ВК у проектах що поширюються під іншими
ліцензіями.
gromko, а посилання на офіційні ресурси є?
--
Popov Vladimir
admi...@gmail.com
ICQ 304297370
s/безплатний/бескоштовний/
s/віконному менеджері KDE/середовищі KDE/
неправда: «на котором чиновники сообщили о решении перехода на open source до 2012 года и создании украинского дистрибутива на базе ОС Linux.»
обусждали только концепцию, у них даже ничего не просчитано. если ничего не просчитано, то и денег тем более у них нет.
кстати, далеко не факт что концепция программы будет поддержана как таковая.
в частности говорили про веб-поддержку пользователей (представьте себе госслужащего лезущего на форум потому что у него перестали подключаться флешки).
третий докладчик (представитель ассоциации ит-директоров) предложил ДКИ начать с себя и перевести им свои машины на свободное ПО.
[сиюминутный] результат, пожалуй, был получен только представителем ассоциации комп. клубов, который жаловался на проблемы с M$.
после его выступления один из представителей M$ (он только недавно занял свою должность по его же словам — интересно куда делся тот кто занимал эту должность до него) встал и привселюдно предложил представитею комп.клубов встретиться и обсудить ситуацию.
другой представитель M$ подтвердил что M$ следит за пользователями службы Windows Live, поскольку это разрешено либеральным законодательством США.
в конце вышел представитель softline, сказал что его компания вложила больше сотни тысяч долларов в лицензионное ПО, и сейчас им приходится сокращать штат вдвое. [простите, денег за неиспользуемые лиц.копии windows не возвращаем]
(простите, фамилии плохо запоминаю)
Вибір робочого середовища на мою думку, більшим чином має базуватися
на кількості освітніх програм, повноті реалізації кіоск-режиму тощо.
> Цей реліз налагоджено на базі Убунту - Мінт.
> Зауважу
> - він безплатний
> - вже налаштований
> - якнайбільше українізований
> Тобто відповідає вже озвученим вимогам.
> Наступний буде створюватися на основі Гентоо.
Одразу хочеться згадати бритву Оккама. Навіщо плодити сутності, краще
буде якщо покращення і зміни війдуть у апстрім (upstream), такий труд
буде не дарма. Більш доцільною мені здається локалізація debian-edu та
просування програм та латок українських розробників, якщо такі є, що є
лише flavor'ом основного дистрибутива, до того ж не залежного від
конкретної компанії.
Щодо "Лінукс для людей", Дебіен у цьому більш яскравий приклад. Менше
цяцянок, зате підтримка заліза (на моєму досвіді) значно краща,
наприклад:
- проблема з зменшенням ресурсу деяких жорстких дисків, через режим
енергосбереження (Убунту вірішувала більше року здається);
- я щасливий власник Асус ЕЕЕпц901: Дебіан підтримує все залізо, ще з
Етча з додаванням всього одного репозитарія і без додаткових ручних
налаштувань.
У 9.04 хоча і заявлена підримка нетбуків, але все доволі сумно.
Звісно мабуть є і зворотні приклади.
Таким чином, оскільки для шкіл наприклад, підтримка класів ПК це важке
завдання, то чим стабільніше та передбачуваніше буде ПЗ тим краще.
Першочергове завдання, для шкільного дистрибутиву --- зменшити головні
болі вчителів, через його працездатність.
До того ж чим сучасніше ПЗ, тим більше воно жере ресурсів. Я ставив
убунту 8.10 знайомим на тазик з 256Мб пам'яті. Воно одразу ж вилазило
у своп і дико тупило. Тоді як WinXP-SP2 робить більш менш приємно.
І хоча стан ця крива (залежності ВЕРСІЯ_ПЗ/Мб+МГц) дещо зменшила кут
нахилу (роботи типу fastboot, debian grip, etc) та все одно
кардинально для існуючої моделі ПЗ не зміниться.
А ми ж хочемо економити з Лінукс!
Маю надію мої слова є конструктивною критикою.
Я перечислил лишь некоторые из важных факторов, необходимых для рассмотрения дистра в качестве претендента на внедрение.
>Цей рел?з налагоджено на баз? Убунту - М?нт.
Логотипы и товарные знаки Каноникала, надеюсь, тщательно убрали??
>Зауважу
>- в?н безплатний
>- вже налаштований
>- якнай?льше укра?н?зований
>Тобто в?дпов?да? вже озвученим вимогам.
Ни одно из перечисленного не является выдающимся качеством - сейчас редко какой дистр обладает всеми данными свойствами.
+ см. выше.
>Наступний буде створюватися на основ? Гентоо.
Зачем распыляться?? Может лучше бросить все силы на что-то одно, но сделать это всесторонне совершенным??
АДМІНІСТРАТИВНА ШКАЛА. (шкала, на якій вказано послідовність і
відносний пріоритет компонентів що стосуються організації, яку
проробляють вниз і вгору доти, доки кожного з пунктів не буде повністю
узгоджено з іншими пунктами)
МЕТА: створити українізовану операційну систему на основі Gentoo
ЗАДУМ: залучити однодумців, інтернет-товариство, державні та цільові
засоби
ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА:
-етичність 100% у справах -- у тому числі не використовувати не
ліцензійні, піратські програми
-делегувати повноваження
-координуватися щочетверга
-дотримуватися графіку виходу нових релізів
ПЛАНИ:
-узгодити перелік необхідних програм для ДВД і СД
-зібрати до купи всі перекладені українські програми з вільного
програмового забезпечення
-перекласти українською необхідні програми
-звернутися до авторів вільного програмового забезпечення з
пропозицією допомогти у перекладі українською та адаптувати до Лінукса
(Українські максими, Скайп, Опенофіс 3,.............)
-налаштовувати програми та оновлення і записувати ДВД і СД
-реклама на форумах, спам-розсилка, в держустановах, суспільних
організаціях
-створити клуб шанувальників українізованої операційної системи --
навчати, гуртувати
-професійна техпідтримка проекту протягом прогнозованого часу життя
-продавати комп'ютери зі вже встановленою і попередньо налаштованою
українізованою операційною системою
-безоплатно доставляти листами СД для всіх охочих
ІДЕАЛЬНА КАРТИНА:
-створено і підтримуються ІСО-образи ДВД та СД українізованої
операційної системи
-їх розміщено на сайтах їх стягують дуже багато і вони витісняють
платні програми
-ними користується велика кількість користувачів у суспільстві,
бізнесі і надається державна підтримка.
СТАТИСТИКИ:
-кількість перекладених програм
-кількість адаптованих до Лінукса програм
-вихід ДВД, СД
-кількість тонких налаштувань
-кількість релізів
-кількість реклами
ЦІННИЙ КІНЦЕВИЙ ПРОДУКТ: українізована операційна система яка дуже
популярна серед задоволених користувачів і стрімко поширюється
приватними і державними сферами життя України-метрополії і діяспори
Що потрібно школі? - Щоб працювало на 64-128 Мб оперативки,
встановлювалось дуже просто (щоб не було "страшно"), підтримувало все
"залізо" яке є в школах (його, до речі, небагато), щоб офіс (це
"найпотрібніша" річ) був сумісний з офісом 2003-2007 і завантажувався
досить швидко, і система повинна "стартувати" швидше ХРюші.
>
> Що потрібно школі? - Щоб працювало на 64-128 Мб оперативки,
> встановлювалось дуже просто (щоб не було "страшно"), підтримувало все
> "залізо" яке є в школах (його, до речі, небагато), щоб офіс (це
> "найпотрібніша" річ) був сумісний з офісом 2003-2007 і завантажувався
> досить швидко, і система повинна "стартувати" швидше ХРюші.
>
Так не бывает, увы. С MS Office 03-07 совместим только OOo. OOo
тормозит на 128M, а на 64M не работает.
Для 64M я знаю два варианта:
1. Терпеть Abiword и Gnumeric (собранные без Gnome), не требуя большой
степени совместимости.
2. LTSP. Но он требует сервера.
При 64M, да и при 128M, придется уж точно забыть про Ubuntu.
Мне-то кажется, что внедрение Linux -- способ показать, что помимо
*Office есть много чего полезного и интересного. Но это долгий путь,
конечно.
Rgrds, Алексей
On 16 Тра, 07:06, "c88...@gmail.com" <c88...@gmail.com> wrote:
> На думку автора Гентоо перспективний, бо має систему портів для
> розвитку.
Просто мій сон-казка. Нажаль так не вийде. 100%
Згоден з gromko, щодо "релігійності" питання про дистрібутив.
Насправді, вибір йде:
1). Йти зовсім своєю дорогою, наприклад: Pardus Linux (спонсується
"міносвіти" Туреччини); може є й інші приклади?
2). Не вигадувати кожне колесо окремо. Тоді шляхи два: redhat чи
debian? Я маю на увазі гілки, а не конкретні дистрибутиви.
З насправді вільних рішень, конкурувати може лише Debian. Інші - лише
підтримувані компаніями: Fedora, Ubuntu, Mandriva, може ще Novell.
Російський дистрибутиви мають шанси лише за покращення політичних
відносин між нашими країнами, тому малоймовірні. Українські дуже
слабкі, обираючи між українською модифікацію та оригіналом - вибір
скоріше паде на оригінал.
Підсумуючи - найбільше шансів у Fedora, бо RedHat у бізнес-колах має
велику популярність ІМНО, ну і найбільш прогресивний(*). Але у сні
мені ввижається, що перемагає Debian :).
--
* За моїми cпостереженнями, через фінансову успішність, мабуть, вони
роблять багато інноваційних кроків - першими. Див. (PackageKit,
DeviceKit, IBus etc). Тоді як Ubuntu наприклад більше намагається
робити зовнішніх змін (хоч би не закидали камінням убунтолюби :) ).
--
Що за проблеми постають перед людьми, що намагаються зробити
дистрибутиви для шкіл і всіляких держзакладів, мабуть краще за все
можуть розповісти люди з ALTLinux.
На мою думку, для освітнього дистрибутива, крім зрозуміло локалізації
(не !українізації! в Україні є купа національних меншин), важливе
ОСВІТНЄ ПЗ та відповідні ПІДРУЧНИКИ, легкість СУПРОВОДЖЕННЯ.
* Локалізація - мікропроблема;
* ОСВІТНЄ ПЗ - найменша проблема (не маленька, а найменша), звичайно
його не достатньо, у деяких областях зовсім не має, але краще ніж
нічого;
* СУПРОВОДЖЕННЯ - середня проблема. Людина має вставити носій та через
1-15 хвилин (в залежності від типу обладнання) отримати РОБОЧЕ
середовище. Мені сподобалась фраза з презентації Tim Bird з Sony
Corporation:
Desired cold boot time for a digital still camera is less than 1
second: Consumer must catch the baby smiling!!!
http://www.google.com.ua/url?sa=t&source=web&ct=res&cd=1&url=http%3A%2F%2Ftree.celinuxforum.org%2FCelfPubWiki%2FELCEurope2008Presentations%3Faction%3DAttachFile%26do%3Dget%26target%3DTools-and-techniques-for-reducing-bootup-time.pdf&ei=sxMPSvfoDsbesgbP8pH3Bw&usg=AFQjCNGkA95pj6cPQp24LboTsS9Oa1A7fg&sig2=P5RQFUVhNBXUMHJVRU1dQg
)
* ПІДРУЧНИКИ - Найважча проблема. Навіть з електронним, що їх не треба
видавати.
В УАНЕТІ МАЙЖЕ НЕМАЄ КОРИСНОГО КОНТЕНТУ! А для освіти він конче
потрібен.
Я мабуть перервусь поки-що, ніч на дворі, треба спати :).
Мой совет (не политический, честное слово :-)). Выбирайте не
дистрибутив, а инфраструктуру и команду разработки. В любом случае,
вам придется вносить свои модификации, чем дальше, -- тем больше. И
вливаться в команду разработки или свою создавать.
Помните, что все перечисленные выше разработички, кроме Debian,
защищают свои торговые знаки, разбросанные по многим пакетам. Во
многих случаях вам даже запрещено писать "основан на XXX", "совместим
с XXX", если внесено хоть какое-то изменение. С Ubuntu можно
договориться, но это надо делать явно и формально. С остальными --
сложно или невозможно.
Ну и про реалии не забывайте. На 64M мало кто встанет и будет
работать. Даже 128 -- совсем не просто.
В общем, желаю вам незалежности, хотя бы в перспективе. :-)
Rgrds, Алексей
> Помните, что все перечисленные выше разработички, кроме Debian,
> защищают свои торговые знаки, разбросанные по многим пакетам. Во
> многих случаях вам даже запрещено писать "основан на XXX", "совместим
> с XXX", если внесено хоть какое-то изменение. С Ubuntu можно
> договориться, но это надо делать явно и формально. С остальными --
> сложно или невозможно.
Це зрозуміло і я пам'ятаю. Такі питання держава чи її структурні
підрозділи повинні допомагати вирішувати.
> Ну и про реалии не забывайте. На 64M мало кто встанет и будет
> работать. Даже 128 -- совсем не просто.
Нажаль так. Тобто не так, але боротьба за таке залізо у якості
десктопу - вирвані роки. Овчинка не стоит в*делки. Таким ПК можна
знайти інше застосування ніж клацання мишою у ОпенОфіс. Наприклад:
http://kpykcb.blogspot.com/2009/02/linuxrtai.html
> В общем, желаю вам незалежности, хотя бы в перспективе. :-)
Чесно, шутки не понял. Я, здесь и везде, вне политики и рассуждений
кто прав и кто виноват, если как я понял речь идет о Россия VS
Украина, и мне кажется место для такого разговора/намеков в
комментариях анонимов на сомнительного качества сайтах новостей.
> Rgrds, Алексей
Ага, і ума у нього меньше горошини
?(кста моє питання, плагіатор блін ;-) ): Будут ли проведены пилотные
программы по внедрению и возможно ли участие в них, например, на
уровне отдельных университетских кафедр?
> Відповідь: Дистрибутивы не будут разрабатываться органом власти, а субъектами хозяйствования. Наша задача подобрать дистрибутив, провести его соответствуюшую аттестацию в ДСТЗИ. Если его неоходимо будет использовать для комплексных систем по защите информации. Сделать некий инсталлятор. Программы такие будут проводиться, когда программа будет одобрена. Пока мы говорим о ее концепции.
Ну і де зв'язок між питанням та відповіддю, він навіть не зрозумів про
що пише.
------------------------------------------------------------------
?: А рассматривалась ли такая система, что есть мейнфрейм и тонкие
клиенты по различным учреждениям.?
> В рамках этой концепции не рассматривалось. Объясню почему. Для того, чтобы обеспечить работу каких-то серверных платформ и тонких клиентов, надо иметь нормальные каналы связи в последнем селе. На сегодняшний день мы обеспечить этого не можем.
Ремарка: Ну про села може і правда, а що заважає робити це там де є
канали?
Rgrds, Алексей
2009/5/17 kpykcb <kpy...@gmail.com>:
>> Ну и про реалии не забывайте. На 64M мало кто встанет и будет
>> работать. Даже 128 -- совсем не просто.
>Нажаль так. Тобто не так, але боротьба за таке зал зо у якост
>десктопу - вирван роки. Овчинка не стоит в*делки. Таким ПК можна
>знайти нше застосування н ж клацання мишою у ОпенОф с.
Ну почему же, в качестве терминалок - очень даже...
Технічна підтримка і «інфраструктура», звичайно ж, загальнозрозумілою?7) Шановні вболівальники, яким «є чим зайнятися і без того», ви принесете квіти на могилку нашого проекту? ;-)
1. Я не согласен с этой репликой Черепанова, руководителя русского
перевода KDE. Замечу, что а)в 2004 он не работал в Альт, пришел в
2007; б) каждый имеет право заблуждаться как частное лицо. Полагаю,
что его мнение изменилось, в понедельник уточню. В любом случае, это
не политика Альт. Благодаря нашим украинским коллегам, украинизация у
нас неплохая. Более того, украинский язык, наряду с английским,
русским и татарским (последний -- в специальной версии) поддерживается
в школьных дистрибутивах (ПСПО), выпущенных от имени российского
федерального агентства по образованию.
2. Думаю Вам известно, что в проекте Sisyphus принмает участие много
граждан Украины. Думаю, что значительно больше, чем в любом другом
международном проекте.
3. На основе Sisyphus создается много дистрибутивов, не имеющих
отношения к Альт, в том числе в Украине.
4. Вне зависимости от вашего выбора, весь опыт нашего школьного
проекта, от разработки до подержки и PR, к вашим услугам, если она
нужна.
Как Вы можете убедиться по архиву списка, я не лоббирую здесь интересы
Альт и не собираюсь это делать.
Если мое мнение не нужно или вызывает раздражение, -- отпишите меня от
списка, пожалуйста, не обижусь. Только, если можно, без политических
дискуссий. Меньше всего я хочу быть катализатором раздора в вашем
проекте.
Rgrds, Алексей
Спасибо!
> І все ж, ваша компанія братиме участь у тендерах (якщо такі буде оголошено)
> на організацію супроводу ВПЗ у школах і ВНЗ?
Даже вынося за скобки политические нюансы, будь они неладны, я считаю,
что в условиях жесткого кризиса надо думать о том, чтобы как можно
больше денег оставалось в стране. Я буду рад, если кто-либо из наших
украинских партнеров и друзей примет участие в конкурсе и мы будем,
конечно, им помогать. Но, если и возьмем денежку, то за то, что
совершенно необходимо и не может пока быть эффективно сделано без
российской части команды. Замечу, что к работам в рамках нашего
школьного проекта мы привлекали киевский MediaMagic в той области, где
их компетенция уникальна.
> Розумний PR (у виконанні тих, хто користується дистрибутивом, а не просто
> працює місцевим компасом, що вказує на схід або на захід) завжди
> знадобиться. То чи готуються якісь пропозиції, з якими можна було б десь
> ознайомитися, чи ваша компанія не зацікавлена і ви будете спостерігати, не
> надаючи жодної підтримки?
Вам определять, в чем мы можем быть полезны на этапе подготовки. Все
документы мы представим и готовы объяснить подводные камни, которых
много. Конечно, специфика есть и она довольно велика, но, полагаю, что
общего больше и важно понимать точки ветвления и грабли.
Самое важно для вас сейчас -- обеспечить участие представителей или
доверенных лиц проекта в подготовке а) конкурсной документации, б)
любых документов по FOSS, которые готовит государство. Это сложно,
здесь надо искать партнеров. Но без такого участия вы увидите условия
конкурса, которые похоронят проект на несколько лет.
Вот документация нашего конкурса:
http://www3.pgz.economy.gov.ru/trade/view/purchase/general.html?id=106226183
Не скажу, что она идеальна, но очень много важного. Забавно и сравнить
первоначальную документацию с измененной, если есть желание. Это
поучительно.
Конечно, своих забот через край, потому если нужна помощь, то прямо
спрашивайте. Что можем сделаем, а если не можем вообще или не можем
бесплатно, то прямо скажем, не обессудьте.
Замечу также, что проект 2007-2008 годов для Армады и Альт был (пусть
не очень сильно) убыточным. Нам важно было сделать уникальное по своим
задачам и масштабам внедрение СПО успешно. Отсюда следует, что крайне
желательна финансовая подушка у главного исполнителя.
Резюмирую.
1. Участники проекта Sisyphus (и я в том числе) из любых стран,
убежден, будут всячески помогать проекту чем смогут. Даже если
платформой украинского школьного дистрибутива будет не Sisyphus.
2. ООО "Альт Линукс" как коммерческая фирма будет работать со своими
старыми и новыми украинскими партнерами, которые проявят интерес к
конкурсу и попросят нас о помощи разного рода. Это в наших
стратегических интересах более, чем в тактических.
3. На мой взгляд, главное сейчас для вас -- участие в подготовке
конкурса на возможно более ранних этапах.
Rgrds, Алексей
On 17 Тра, 02:45, -=Sphynkx=- <sphy...@mail.ru> wrote:
> Вопрос межгосударственных отношений - вопрос сугубо политический - средство междуусобной борьбы _политиков_ за место под солнцем. Люди, занимающиеся делом исходят из понятий эффективности и целесообразности в рамках своей сферы деятельности. В вопрос внедрения СПО тоже не следует подмешивать инородные факторы.
>
Вірно. Але мова йде не про розробників. Я ж кажу, державний орган
обирає для себе продукт --> з питань стратегії він не обере продукт
постачальника з держави, з якою у поганих відносинах. Північна Корея
наврядче закупить американськи гвинтівки, бо патрони до них під час
війни США їм не продасть.
Я тут нічого не підмішую, а _констатую факт_.
> Ну почему же, в качестве терминалок - очень даже...
Ну, такий варіант звісно ж можливий, помилився я.
> 7) Шановні вболівальники, яким <<є чим зайнятися і без того>>, ви принесете
> квіти на могилку нашого проекту? ;-)
Виходить, що всякий хто робить щось непов'язане напряму з компіляцієй
релізів дистрибутиву несе квіти на могилку проекту?
Тобто, наприклад, Лінус Торвальдс який координує розробку ядра, але
безпосередньо не приймає участі у нашому проекті, гробить його
(проект)?
Я не Шива і не Юлій Цезарь, тому намагаюся допомагати чим можу.
Конкретно моя проблема~--- перевести комп'ютерні класи кафедри на якій
я навчаюсь на ВПЗ? [Якщо був би міністром освіти, намагався б
перевести всіх ;-)] і в разі якщо це вийде~--- поділитися рецептом для
бажаючих.
Але мені для цього зовсім не обов'язково ліпити власний дистрибутив.
Скоріше необхідні: легке налаштування мережної інфраструктури кафедри,
додаткове ПЗ, лаби та практичні завдання, що їх можна виконати за
допомогою ПЗ, методичні матеріали, інформаційний ресурс і т.д.
А зовсім не УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУТИВ.
> Але мені для цього зовсім не обов'язково ліпити власний дистрибутив.
> Скоріше необхідні: легке налаштування мережної інфраструктури кафедри,
> додаткове ПЗ, лаби та практичні завдання, що їх можна виконати за
> допомогою ПЗ, методичні матеріали, інформаційний ресурс і т.д.
> А зовсім не УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУТИВ.
А откуда данные про дистрибутив с нуля? Скорее всего будет тендер.
Скажите, пожалуйста, есть ли на Украине представители FSF и где у них
официальный сайт?
> > Чи ви запропонуєте нам це:
> > http://lists.kde.ru/pipermail/kde-russian/2004-July/010475.html ?
> > Технічна підтримка і «інфраструктура», звичайно ж, загальнозрозумілою?
а почему бы и нет? Вы же не хотите саботажа в восточных регионах из-за того что им будет приходиться исп. украинский?
люди будут общаться на том языке, на котором им удобно. во Львове это будет украинский, в Киеве чаще всего русский,
в Донецке, Харькове — исключительно русский.
> 1. Я не согласен с этой репликой Черепанова, руководителя русского
> перевода KDE. Замечу, что а)в 2004 он не работал в Альт, пришел в
> 2007; б) каждый имеет право заблуждаться как частное лицо. Полагаю,
> что его мнение изменилось, в понедельник уточню. В любом случае, это
> не политика Альт. Благодаря нашим украинским коллегам, украинизация у
> нас неплохая. Более того, украинский язык, наряду с английским,
> русским и татарским (последний -- в специальной версии) поддерживается
> в школьных дистрибутивах (ПСПО), выпущенных от имени российского
> федерального агентства по образованию.
насколько понимаю, речь идёт о _моей_ реплике касательно перевода документации на украинский?
так я дальше пишу что если что, можно быстро её получить из русского машинным переводом + правкой.
и пишу я это чтобы опровергнуть догадки людей о том, что я занимаюсь переводом на оба языка — нет, только на русский.
(я действительно пробовал переводить на украинский, но ничего из этого не вышло)
опять испорченный телефон, короче.
On Воскресенье 17 мая 2009 13:26:33 Aleksey Novodvorsky wrote:
> 2009/5/17 Yuri Chornoivan <yur...@gmail.com>:
> > виражатиметься підтримка ALT Linux, якщо ваших українських розробників ледвемне кажется, это вообще не вопрос. если нужно, наймут дополнительных разработчиков,
> > вистачає на підтримку російського проекту?
разумеется если это будет по финансам адекватно. база-то у них есть.
а почему бы и нет? Вы же не хотите саботажа в восточных регионах из-за того что им будет приходиться исп. украинский?
> > Чи ви запропонуєте нам це:
> > http://lists.kde.ru/pipermail/kde-russian/2004-July/010475.html ?
> > Технічна підтримка і «інфраструктура», звичайно ж, загальнозрозумілою?
люди будут общаться на том языке, на котором им удобно. во Львове это будет украинский, в Киеве чаще всего русский,
в Донецке, Харькове — исключительно русский.
> 1. Я не согласен с этой репликой Черепанова, руководителя русскогонасколько понимаю, речь идёт о _моей_ реплике касательно перевода документации на украинский?
> перевода KDE. Замечу, что а)в 2004 он не работал в Альт, пришел в
> 2007; б) каждый имеет право заблуждаться как частное лицо. Полагаю,
> что его мнение изменилось, в понедельник уточню. В любом случае, это
> не политика Альт. Благодаря нашим украинским коллегам, украинизация у
> нас неплохая. Более того, украинский язык, наряду с английским,
> русским и татарским (последний -- в специальной версии) поддерживается
> в школьных дистрибутивах (ПСПО), выпущенных от имени российского
> федерального агентства по образованию.
так я дальше пишу что если что, можно быстро её получить из русского машинным переводом + правкой.
и пишу я это чтобы опровергнуть догадки людей о том, что я занимаюсь переводом на оба языка — нет, только на русский.
(я действительно пробовал переводить на украинский, но ничего из этого не вышло)
опять испорченный телефон, короче.
> Ах, ну ради ж Бога, спочатку наведіть лад в російській документації (хоча б
> виправте орфографічні помилки). З того часу пройшло 5 років. Російська
> документація до цього проекту (KDE) як була ... так ним і залишилася. Може
> не треба тягнути це і в українську?
ну, как хотите ))
Ах, ну ради ж Бога, спочатку наведіть лад в російській документації (хоча б виправте орфографічні помилки). З того часу пройшло 5 років. Російська документація до цього проекту (KDE) як була ... так ним і залишилася. Може не треба тягнути це і в українську?
Зрозумійте мене правильно: ви — ідеальний розробник, чудовий перекладач, але ваша позиція у цьому питанні (підтримана смайлом пана Черепанова) не дає ніяких відповідей на жодне з питань — ні написання підручників, ні супровід не можна звести до комп’ютерного перекладу, як і розмову між користувачами не можна звести до обміну синтезованими голосовим імітатором Mp3-файлами.
Про техподдержку, из нашего опыта.
1. Учителя мало пользуются централизованной поддержкой, сколько им не
говори о ней. Очень многим кажется, что обратиться в поддержку --
значит показать свою несостоятельность. Мы буквально вылавливали
вопросы учителей на местных форумах, где им отвечали что угодно и кто
угодно.
2. Учителя с удовольствием общаются с тем, кого узнали лично на
семинарах, особенно если он из их региона. Мы перенесли поддержку 1 и
2 уровня в регионы, сохранив центральный канал как резервный. Кстати,
языковые проблемы это отчасти решает. В Татарстане некоторым учителям
приятнее было говорить по-татарски "со своими". Вообще, вопрос
региональной составляющей проекта у нас был и остается одним из
ключевых. Мы выбрали децентрализацию и это очень помогло.
3. очень важно подготовить возможно больше качественных
методматериалов. Учителя читают по большей части их, а не стандартную
документацию.
Rgrds, Алексей
Як я і писав, більшість місцевої публіки — координатори. Вони точно можуть розподілити роботу між іншими учасниками. ;-)
может эта информация есть где-то в интернете?
беглый осмотр ваших сайтов не дал результатов
кстати, http://linux.armd.ru/ у меня сейчас не открывается.
(исп. кэш гугла)
Добре, вибачте. Російські користувачі будуть вдячні за вашу роботу.
> З чого ви взяли, що вашим завданням є переведення якоїсь кафедри?
Чоловіче, дозвольте мені самому обирати собі завдання.
Який у
> цьому сенс, якщо це, наприклад, суперечитиме директивам Міністерства освіти?
Поки, не суперечить. Коли буде, шукатиму вихід з ситуації.
> На форумах з'явиться ще натовп користувачів, які вимагатимуть довідки від
> цих самозакоханих Linux-гуру?
Пробач, я не зрозумів моралі.
> Чи не було у вас думки про щось приземленіше:
> наприклад, написання звітів про помилки у програмах чи виконання іншої
> junior work?
Я відправляю звіти про помилки, по мірі своїх можливостей і знань.
https://bugzilla.altlinux.org/17741
http://bugzilla.altlinux.org/show_bug.cgi?id=17807
http://bugs.debian.org/cgi-bin/bugreport.cgi?bug=513683
До того ж, чоловіче, немає нічого більш приземнішого, чим
адмініструвати комп'ютерний клас на кафедрі, намагатися задовільняти
потреби викладачів і студентів. Я у себе, поки з 1-м з 3-х класів
зробив це (перехід) і маю надію статися у пригоді.
>
> Ви ніколи не задумувалися: чому у Ubuntu так багато користувачів і так мало
> розробників? Там теж повно координаторів.
А ви не задумувалися про
http://ru.wikipedia.org/wiki/Оверквотинг
;)
-----Original Message-----
From: Leonid Pidchybii <c88...@gmail.com>
To: floss...@googlegroups.com
Date: Sun, 17 May 2009 14:50:30 +0300
Subject: [floss-in-ua] Re: Круглий ст л
>А как у Вас с техподдержкой, со штатом внедренцев, способных выезжать на
>место для установки и настройки по всей Украине??
>--автор може ви?зджати за умови оплати як на пост?йн?й робот?
Если проводится внедрение, оно происходит в относительно сжатые сроки в разных точках одновременно. Автор физически не сможет быть одновременно в разных частях стран. У автора масса других забот - ему необходимо находиться в пределах досягаемости и оперативно вносить коррективы в код. Т.е. я к тому, что необходим штат компетентных людей, разъезжающих по точкам (и имеющим прямой доступ к автору).
>Есть ли у Вас линейки дистров - серверных, десктопных, для слабых машинок,
>терминальные решения??
>--десктоп, решта в розробæ
>Репозиторий основывать планируете??
>--оновлю?ться автоматично разом з базовим дистрибутивом
Т.е. нету. Т.е. Ваш дистр целиком зависим от политики изначального дистра, версий софта в нем, выбора того или софта разработчиками изначального дистра итп.
>----це не так. Ред Хат - не запам'ятову? автоматично у формат? дос. М?нт -
>нема кошика на робочому стол?. Мандр?ва - не налаштовано в?дкривати
>переважну ?льш?сть формат?в ? арх?в?в В?нди ? т.?н. ? ще чимало ?нших
>зауважень. За досв?дом, кожне з цих неналаштувань в?дкида? перес?чного
>користувача в?д Л?нукса бо ? практично нездоланним бар'?ром.
>
Т.е. настройка формата для сохранения, кошика на Столе и пр. косметические доработки Вы называете отдельным дистрибутивом?? ;-)) Посмотрите на упомянутые Вами же Мандриву, РедХат, Сусю, Альт - оцените их автономность и самодостаточность. Это конечно же примеры выраженные, но посудите, к чему ближе рассматриваемый дистр - к ним или к факту банальной настройки окружения под себя??
>Не може бути нав?ть мови використати ФрееБСД чи тим ?льше щось рос?йське -
>т?льки фрее, п?тримане м?жнародною сп?льнотою.
Вопросы политики и ситуации с Российским дистром уже неоднократно обсуждались - и тут, и на форуме.
Прошу всіх охочих вільно висловлювати мені всі побажання та питання.
>
> Т.е. настройка формата для сохранения, кошика на Столе и пр. косметические доработки Вы называете отдельным дистрибутивом?? ;-)) Посмотрите на упомянутые Вами же Мандриву, РедХат, Сусю, Альт - оцените их автономность и самодостаточность. Это конечно же примеры выраженные, но посудите, к чему ближе рассматриваемый дистр - к ним или к факту банальной настройки окружения под себя??
---------ми називаємо це попередньо налаштований дистрибутив , збірка.
Розробка і підтримка суто українського дистрибутива - це перспектива.
> Скажу больше. В принципе, нельзя заведомо утверждать, с какими из стран как у нас будут складываться отношения. В данном случае целесообразно вообще разрабатывать полностью автономную инфраструктуру - чтобы ни от кого не зависеть.
Згоден, зі всім Вами написаним.
П.С.
Як на мене, то товариш Новодворський дуже цінні поради дав, на рахунок
взаємодії з органами влади при розробці концепції/програми дій.
А особливо посилання на документацію російського конкурсу.
Чесно кажучи мені досить цієї діскусії на політичні теми та міряння
п*сюнами (прошу вибачення).
Хотілося б скласти до купи всі думки. Для початку було б добре
сформулювати постановку завдання. Почну з себе. Для мене воно таке:
За допомогою ВПЗ організувати сучасне освітнє середовище у рамках
університетської кафедри, у якій нараховується 3 комп'ютерних
аудиторних класи (вхідні дані про них відомі), X - комп'ютерів
викладачів, Y - у лабораторіях, мережа на зачатковому рівні, 1 аплінк
через проксі, локальне дзеркало Debain/Ubuntu в мережі кампусу, Z -
викладаємих предметів, S - кількість студенів 1-6 курсу ~500, T -
викладачів. Ще можна багато інформації наводити але поки досить.
Зроблено 1 клас на Debain-etch (~20 юнітів), один сервер (ну звичайний
комп, просто з сервісами) DHCP, netinstall, DNS, ftp, samba, ssh.
Встановлено ПЗ, що забажали викладачі.
Немає бази даних користувачів, мобільності між комп'ютерами,
віддаленого доступу для студентів у гуртожитку, мережа "на-соплях",
слабкий комутатор,
системи контролю версій для зберігання результатів роботи студенту.
Пошти, автоматизації складання розкладу, бази даних успішності,
moodle. Методичні вказівки для вирішення учбових задач на ВПЗ.
Підготовка викладачів, перехід якумога більшої кількості предметів на
ВПЗ при викладанні, бо зараз у більшості ще власницьке ПЗ.
Сподіваюсь деякі питання будуть вирішені принаявності часу та
інсталяції пакетів debian-edu.
Сподіваюсь наведете мене на правильний шлях, щодо вирішення цієї
задачі.
Спасибо.
Посмотрите здесь:
http://ru.wikipedia.org/wiki/Перечень_школьного_программного_обеспечения
В частности, конкурсы НП-20 и НП-21. Они были в конце 2008, потому
широкая апробация не прошла. Но это подготовка к 2009. Увы, из-за
бюджетных проблем сроки конкурса 2009 года сорваны и сейчас ситуация
плохо предсказуема.
Rgrds, Алексей
Это собссно и... :
>Прошу вс х охочих в льно висловлювати мен вс побажання та питання.
>> Т.е. нету. Т.е. Ваш дистр целиком зависим от политики изначального дистра, версий софта в нем, выбора того или софта разработчиками изначального дистра итп.
>-----------так, проте софт налаштування ми вибира мо сам
Я вот про что. Допустим, к примеру, изначальный дистр решил выкинуть Кеды-3 и полностью перейти на Кеды-4 (или наоборот, откатиться обратно на 3.х - неважно). Что Вы будете делать - обреченно следовать "генеральной линии" либо своими силами пилить и прикручивать желаемую версию в свой дистр??
>Розробка п дтримка суто укра нського дистрибутива - це перспектива.
О, ну это покорректнее звучит.
>Чесно кажучи мен? досить æ?? д?скус?? на пол?тичн? теми та м?ряння
>п*сюнами (прошу вибачення).
Да честно говоря, не только Вам. К сожалению, все всплывает и всплывает периодически %-)) Хоть уже все давно сказали и выяснили...
On 16 Тра, 21:11, Aleksey Novodvorsky <a.e.n...@gmail.com> wrote:
> 2009/5/16 gromko <gr.gro...@gmail.com>:
>
>
>
> > Що потрібно школі? - Щоб працювало на 64-128 Мб оперативки,
> > встановлювалось дуже просто (щоб не було "страшно"), підтримувало все
> > "залізо" яке є в школах (його, до речі, небагато), щоб офіс (це
> > "найпотрібніша" річ) був сумісний з офісом 2003-2007 і завантажувався
> > досить швидко, і система повинна "стартувати" швидше ХРюші.
>
> Так не бывает, увы. С MS Office 03-07 совместим только OOo. OOo
> тормозит на 128M, а на 64M не работает.
> Для 64M я знаю два варианта:
> 1. Терпеть Abiword и Gnumeric (собранные без Gnome), не требуя большой
> степени совместимости.
> 2. LTSP. Но он требует сервера.
>
> При 64M, да и при 128M, придется уж точно забыть про Ubuntu.
>
> Мне-то кажется, что внедрение Linux -- способ показать, что помимо
> *Office есть много чего полезного и интересного. Но это долгий путь,
> конечно.
>
> Rgrds, Алексей
On 16 Тра, 22:54, kpykcb <kpy...@gmail.com> wrote:
> 1). Йти зовсім своєю дорогою....
On 16 Тра, 23:08, Aleksey Novodvorsky <a.e.n...@gmail.com> wrote:
>
> Мой совет (не политический, честное слово :-)). Выбирайте не
> дистрибутив, а инфраструктуру и команду разработки. В любом случае,
> вам придется вносить свои модификации, чем дальше, -- тем больше. И
> вливаться в команду разработки или свою создавать.
> Помните, что все перечисленные выше разработички, кроме Debian,
Прошу всіх охочих вільно висловлювати мені всі побажання та питання.
On 17 Тра, 15:33, Nick Shaforostoff <shaforost...@gmail.com> wrote:
> а почему бы и нет? Вы же не хотите саботажа в восточных регионах из-за того что им будет приходиться исп. украинский?
> люди будут общаться на том языке, на котором им удобно. во Львове это будет украинский, в Киеве чаще всего русский,
> в Донецке, Харькове -- исключительно русский.
>
On 18 Тра, 11:13, Leonid Pidchybii <c88...@gmail.com> wrote:
> Панове! Ми дійсно робимо справу і без фінансування.http://grusha.org.ua/mint-gre
Мы тут вопросы СПО вообще обсуждаем или тематика форума поменялась??
ЗЫ: Вы случайно не "xlop", отметившийся тут:
http://forum.root.ua/viewtopic.php?f=49&t=1073&start=165#p9551
??