-------- Original Message --------
Subject: Газпром стріляє собі в ногу?
Date: Fri, 09 Jan 2009 14:15:02 +0200
From: jaZz <0629@ua._fm>
Organization: NTUU "KPI"
Newsgroups: ukr.politics
Газпром стріляє собі в ногу?
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-293931.html
Низка авторитетних західних видань пише про те, що своєю поведінкою у
газовому конфлікті Росія та її газова монополія Газпром підривають
власну репутацію та економічні позиції, до того ж прагнучи перекласти
всі гріхи на інших.
ГазАмериканська газета "Christian Science Monitor" відзначає схильність
Росії обвинувачувати у всіх економічних гріхах Україну та США. Криза
поставок газу до Європи? Це все -- помилки України. Економічна криза в
Росії? Чекайте, немає ніякої кризи, згідно із контрольованими державою
ЗМІ. Але якщо і була б, це все -- провина Америки...
Проте якби Росія подивилася у дзеркало, то побачила б, що саме її
власна політика підсилила економічні біди. Обвинувачуючи сторонніх,
Росія пропускає можливість зміцнити економіку, а саме це і повинно бути
зроблено.
Одна причина того, що велетенський російський постачальник газу Газпром
закручує гайки Україні, -- це його гостра потреба в грошах. Замість того,
щоб адекватно інвестувати капітал в операції, він вліз у тяжкі борги,
щоб скупити приватні концерни. Це була складова непродуманої стратегії
пана Путіна щодо ренаціоналізації нафтогазової промисловості Росії.
Газпром тепер по вуха в боргах (приблизно $50 мільярдів) і домовляється
про порятунок з урядом.
Його борговий вантаж відбиває зростаючий національний корпоративний борг
(приблизно $500 мільярдів). Як і Газпром, інші компанії фінансували свої
запозичення із-за кордону (домінування російських державних банків
придушило можливості надання позик всередині країни).
Тим часом, російська економіка, імовірно, зросте лише на 1-2% в 2009
році, а то й залишиться без зростання -- і це після семи років щорічного
росту від 6,5% до 7%. Росія постане перед бюджетним дефіцитом, тому що
гроші від нафтового і газового експорту забезпечують 60% офіційного
доходу. Країна повинна розвивати свою однобічну економіку і
диверсифікувати її.
Корупція і ненадійність також наздогнали Росію. Перед кризою на Волл
Стріт інвестори вже втікали з фондової біржі Москви, яка впала на більше
ніж 70% у 2008 році.
Путін займається чим завгодно, окрім цих актуальних проблем. Усередині
країни він зміцнює свою владу над державою. Він усе ще має високі
позитивні рейтинги, до того ж при будь-яких спалахах критики у
суспільстві Путін має зручне виправдання: винні всі ті закордонні вороги
за кордоном - із Грузії, з України, із Заходу. І він завжди може
сфабрикувати ще більше загроз.
Путіну допомагає той факт, що звичайні росіяни поки що широко не вражені
кризою. Вони не грають на фондовій біржі; вони не оплачують великі
застави. Проте безробіття місцями дошкуляє, мають місце протести проти
нього, а обережні росіяни потроху знімають рублі з банківських рахунків.
"Сильна людина" з Кремля сподівається знову підняти ціни на енергію,
перш, ніж маси зрозуміють, що будинок, побудований Путіним, може бути
картковим будиночком. Якщо він вийде неправильним, то Путін зможе
обвинуватити в цьому і себе, іронізує "CSM".
Британська "Financial Times" наголошує, що внаслідок газової суперечки з
Україною Газпром опинився у дуже скрутному становищі.
У найближчій перспективі російська газова монополія повинна витягнути з
України якомога більше доходів. У довгостроковій перспективі тактика
Газпрому в умовах кризи може стати на перепоні його амбіційним планам
стати провідною глобальною енергетичною фірмою.
Минулого літа Газпром летів високо. Він був уже третьою в світі за
величиною компанією з ринковою капіталізацією, оціненою приблизно у $350
млрд., і до прогнозів, що до 2015 року його оцінюватимуть вже у $1 000
млрд., ставилися серйозно.
Олексій Міллер, керівник Газпрому, пророчив, що нафта незабаром
підвищиться до $250 за барель. Сьогодні барель нафти коштує менше $50,
а Газпром оцінюють лише у $86 млрд., він скотився до 46-ого місця в
міжнародних рейтингах.
Фінансові та ринкові індикатори здоров`я компанії, такі як ціна його
акцій та вартість страхування його боргу проти дефолту, покращилися
порівняно з їхніми низькими значеннями у минулому жовтні, але Газпром
усе ще стоїть перед дуже важкою перспективою.
Ціна його газу на європейських ринках прив`язана до ціни нафти з часовим
лагом від 6 до 9 місяців. Тому круте падіння цін на нафту у другій
половині минулого року означає, що ціна газу Газпрому також різко впаде.
Газ коштував більше ніж $530 за тисячу кубометрів до кінця минулого
року, але якщо нафта залишиться ціною приблизно $40-$50 за барель, то
Газпром закінчить рік з ціною приблизно $250-$300.
Тим часом, цінові платежі Газпрому за газ від центральних азіатських
країн, типу Туркменії, важливий додаток до його власного виробництва,
підвищилися, відбиваючи європейські ринкові ціни.
Газпром платив лише $100 за тисячу кубометрів туркменського газу у
першій половині 2007 року -- і платить приблизно $365 сьогодні, хоча це
буде підпадати під зв`язану з нафтою формулу в міру того, як триватиме
рік.
У результаті прибуток Газпрому зменшується в той час, коли він стоїть
перед масивним попитом на інвестиції, щоб утримати напіврозвалену
російську інфраструктуру і відкрити нові джерела виробництва, особливо
великі родовища газу півострова Ямал.
Як висловилася Колетт Левіне, експерт консультативної фірми Capgemіnі:
"Газпром пробував бути нормальною компанією і розширювати свою
присутність в інших країнах. Він проводив прес-конференції, гарно
розповідав . Але ця криза показала інший імідж: той аспект Газпрому,
який не є настільки гарним".
Катінка Бариш з Центру європейської реформи стверджує, що європейські
реакції на поточну суперечку відрізняються від інстинктивної підтримки
української демократії, яка була домінуючим почуттям в 2006 році. "Тепер
сварливі, корисливі лідери України приваблюють небагато симпатій", каже
вона.
Проте для багатьох європейців розподіл провини між сторонами конфлікту є
менш важливим, ніж відчуття, що Росія більше не є надійним постачальником.
Олександр Медведєв, заступник керівника Газпрому, сказав журналістам у
Лондоні цього тижня: "Ми дуже серйозно думаємо про нашу репутацію як
компанії, тому що ми маємо багато того, чим можемо пишатися. Ми маємо 40
років поставок -- іноді в дуже важкі часи".
Спроби використати конфронтацію 2006 року, щоб гальванізувати спільну
європейську політику енергетичної безпеки, можливо, були неефективними,
але припинення поставок залишило спадщину недовіри до Газпрому, яку було
нелегко розсіяти. Після нинішнього ще серйознішого конфлікту,
настороженість Європи стосовно Газпрому стане ще глибшою, вважає "FT".
Канадське видання "The Globe and Mail" пише, посилаючись на аналітиків,
що і без того напружені ділові відносини Росії із Західною Європою
ризикують бути повністю зруйнованими.
Газова суперечка може мати неприємні наслідки для Росії взагалі і
Газпрому зокрема, навіть якщо не буде стовідсотково доведено, що Росія --
"злочинець", кажуть аналітики. "Газпром справді стріляє собі в ногу", -
каже Ігор Курінний, аналітик з питань нафти й газу, який працює в
Лондоні у голландському банку ING Groep. "Якщо люди почнуть мерзнути,
Газпром може постраждати з довгострокової точки зору. Він може
розглядатися як дуже ненадійна компанія".
Підготував Микола Писарчук
Нашi евреi скорiше тобi ногу прострелють анiж собi.
А де там було про євреїв?
А хто такі оті ваші євреї? Чи часом не нащадки отих, котрі написали
Протоколи Сіонізму про підкорення Світу?
А звідки це Ви стали такий обізнаний у таких справах, Боярине Данилофф?
--
Микола Середа
Це ж про керiвництво Газпрома.
>
> А хто такі оті ваші євреї? Чи часом не нащадки отих, котрі написали
> Протоколи Сіонізму про підкорення Світу?
Нi, це не нашi, це вашi.
У нас анiколи таких не було.
Ну, може колись то в Хазарii.
>
> А звідки це Ви стали такий обізнаний у таких справах, Боярине Данилофф?
Завжди був.
>
> --
> Микола Середа
>
Да я вот смотрел Фиорина вроде бы Ирландка, а не Еврейка. Может кое
кто из Агенства Национальной Безопасности, кто сделал из Фиорины
принтерную даму, не очень разделял взгляды философв Оккама.
"Компилятор Pascal непозволи Вам вістрелить себе в ногу."
У неупередженого читача можуть виникнути сумніви щодо Вашої ерудиції в
єврейських питаннях, Боярине Данилофф.
По перше, невідомо, чи Ви вивчали іврит та прочитали П'ятикнижжя (а про
Талмуд я навіть не питаю - пропаща справа ... )
По друге, оскільки, як виглядає із Вашого зауваження, Ви зараховуєте
Хазарію до історії євреїв, Ви ставите себе у глибоку яму сумнівної
достовірності. Адже ніяких історичних доказів єврейського характеру
Хазарії не існує, - є лише домисли неосвічених фантазистів.
--
Микола Середа
Да я вот смотрел Фиорина вроде бы Ирландка, а не Еврейка. Может кое
кто из Агенства Национальной Безопасности, кто сделал из Фиорины
принтерную даму, не очень разделял взгляды философа Оккама.
"Компилятор Pascal непозволит Вам выстрелить себе в ногу."
> А звідки це Ви стали такий обізнаний у таких справах, Боярине Данилофф?
>
> --
> Микола Середа
P.S. Вот исправлял и с Google Groups выскочила картинка для
подтверждения (верификации) "tobjug" звучит как "to be Jew", ("чтобы
быть Евреем").
А еще раньше как-то выскочила картинка где сожержание было созвучно с
вопросом Еврей ли Я по национальности. (Скажем так много кому было
интерестно, в том числе и мне. Но втом конкретном случае. После моего
ответа, я заметил что у некоторых Евреев христиан были проблемы.)
מפת כוזר
ממלכת הכוזרים הייתה ישות מדינית שהתקיימה בין המאה ה-7 לתחילת המאה ה-11.
ממלכת הכוזרים השתרעה מנהר הוולגה והרי הקווקז ועד הים השחור והים הכספי וכללה גם את חצי האי קרים. במאה ה-9 התרחבה עד לנהר הדנובה ואף העיר קייב נכללה בה. השפה המדוברת בממלכה הייתה הכוזרית.
הכוזרים היו שבטי נוודים שמוצאם היה ככל הנראה פרוטו-טורקי (או פחות סביר - ממוצא סקיתי) וסימוכין לכך ניתן למצוא בחלק מהתארים של נכבדיהם - כאקאן, בך, טודון, טרכאן. הכוזרים דיברו בעגה מסוימת של השפה הטורקית (עגת 'ליר'). בתחילת ימי הביניים (מאה 5) הם היו כפופים להונים, אולם כמאה שנה לאחר מכן הם שלטו על אראן [1] (כיום באזרבייג'ן), ג'ורזאן (גאורגיה) וחלקים בחבל הקווקז, אולם השליטה עברה מידיהם לעמים אחרים וחזרה שוב לסירוגין.
תוכן עניינים
Поспішайте, бо інакше не встигнете досягти рівня нірвани перед тим як
Вас понесуть ногами вперед до крематорію...
>> По друге, оскільки, як виглядає із Вашого зауваження, Ви зараховуєте
>> Хазарію до історії євреїв, Ви ставите себе у глибоку яму сумнівної
>> достовірності. Адже ніяких історичних доказів єврейського характеру
>> Хазарії не існує, - є лише домисли неосвічених фантазистів.
>
> Оце з першоджерел:
>
> <http://he.wikipedia.org/wiki/%D7%9E%D7%9E%D7%9C%D7%9B%D7%AA_%D7%94%D7%
9B%D7%95%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%9D
Наведена Вами цитата нічого не доказує, хіба що Вашу чванливість.
Кидати без перекладу отакі тексти на невинну публіку може тільки особа,
котра ховається від відповіді.
До речі, заглянувши в англомовну Wikipedia, під титулом Khazars,
значно ширше коло читацької публіки може переконатися, наскільки теорії
про єврейськість хазарів не є достойними уваги.
> מפת כוזר
>
> ממלכת הכוזרים הייתה ישות מדינית שהתקיימה בין המאה ה-7 לתחילת המאה ה-11.
>
> ממלכת הכוזרים השתרעה מנהר הוולגה והרי הקווקז ועד הים השחור והים הכספי
> וכללה גם את חצי האי קרים. במאה ה-9 התרחבה עד לנהר הדנובה ואף העיר קייב
> נכללה בה. השפה המדוברת בממלכה הייתה הכוזרית.
>
> הכוזרים היו שבטי נוודים שמוצאם היה ככל הנראה פרוטו-טורקי (או פחות סביר -
> ממוצא סקיתי) וסימוכין לכך ניתן למצוא בחלק מהתארים של נכבדיהם - כאקאן,
> בך, טודון, טרכאן. הכוזרים דיברו בעגה מסוימת של השפה הטורקית (עגת 'ליר').
> בתחילת ימי הביניים (מאה 5) הם היו כפופים להונים, אולם כמאה שנה לאחר מכן
> הם שלטו על אראן [1] (כיום באזרבייג'ן), ג'ורזאן (גאורגיה) וחלקים בחבל
> הקווקז, אולם השליטה עברה מידיהם לעמים אחרים וחזרה שוב לסירוגין.
>
> תוכן עניינים
>
>
--
Микола Середа
Звисно, усi ми пiд Богом ходимо, iншаллах!
>
>
>>> По друге, оскільки, як виглядає із Вашого зауваження, Ви зараховуєте
>>> Хазарію до історії євреїв, Ви ставите себе у глибоку яму сумнівної
>>> достовірності. Адже ніяких історичних доказів єврейського характеру
>>> Хазарії не існує, - є лише домисли неосвічених фантазистів.
>>
>> Оце з першоджерел:
>>
>> <http://he.wikipedia.org/wiki/%D7%9E%D7%9E%D7%9C%D7%9B%D7%AA_%D7%94%D7%
> 9B%D7%95%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%9D
>
> Наведена Вами цитата нічого не доказує, хіба що Вашу чванливість.
> Кидати без перекладу отакі тексти на невинну публіку може тільки особа,
> котра ховається від відповіді.
>
> До речі, заглянувши в англомовну Wikipedia, під титулом Khazars,
> значно ширше коло читацької публіки може переконатися, наскільки теорії
> про єврейськість хазарів не є достойними уваги.
Але ото проше пана!
Усе що пан Микола бажав довiдатися about royalty та nobility of Gazprom.
At some point in the last decades of the 8th century or the early 9th
century, the Khazar royalty and nobility converted to Judaism, and part of
the general population followed.[10] The extent of the conversion is
debated. Ibn al-Faqih reported in the 10th century that "all the Khazars are
Jews." Notwithstanding this statement, some scholars believe that only the
upper classes converted to Judaism; there is some support for this in
contemporary Muslim texts.[11]
Ваш впертий захист Ваших глибоко помилкових позицій служить ілюстрацією
різниці наших темпераментів. Читаючи той самий текст, що і Ви, я не
знаходжу в ньому ніяких доказів єврейськості хазарів. До речі, подаючи цю
вирізку, Ви забули включити початок статті, який вірно називає хазарів
тюркським народом. Фраза "The extent of the conversion is debated", як
бачимо, не залишила ніякого сліду у Вашому розумінні.
За Вашою логікою, всі Ваші співвітчизники росіяни - ніщо інше ніж іще
одне єврейське плем'я. Ходорковський, Березовський, Жириновський і всякі
там Берії - шо Вам іще бракує? Обрізання? Отож, сніміть штани і покажіть
публіці Вашу справжню приналежність, Боярине!
--
Микола Середа
Пане Миколо, плюньте на то, что находится в штанах.
Обратитесь лучше к первоисточникам.
В соответствии с ними евреем может быть не только семит, но и тюрк и даже
негр.
Главное - это чувство принадлежности к ЕВРЕЙСКОМУ НАРОДУ.
Это как при советской власти.
Тогда, чтобы продвинуться нужно было вступить в члены КПСС.
Сейчас, чтобы стать олигархом нужно обрести соответствующее ЧУВСТВО,
а также обладать "некоторым набором определенных психологических черт,
приобретенных в уникальных исторических условиях двухтысячелетнего галута
(обостренное чувство справедливости, интеллектуализм, способность выжить в
самых трудных условиях, упорство в соревновании, неутомимая энергия и т.
п.). "
http://www.eleven.co.il/?mode=article&id=11501&query=ЕВРЕЙ
Если еще в 17–18 вв. принадлежность к ЕВРЕЙству в глазах общины определялась
галахическими критериями (происхождение от матери-ЕВРЕЙки или принятие
иудаизма), а в глазах неевреев — вероисповеданием (а потому переход из
иудаизма в другую религию был единственно возможным способом изменения
статуса), то с наступлением эпохи эмансипации религия постепенно перестает
служить основанием правового статуса. Принадлежность к тому или иному
вероисповеданию более не является основанием правового статуса лица; выбор
религии рассматривается теперь как личное дело индивида, и закон
предусматривает право граждан на свободу ассоциации для отправления
религиозных культов. Возникший в этих условиях реформизм в иудаизме выдвинул
новое определение еврея как лица, исповедующего иудаизм, который в основном
рассматривался как этическая доктрина.
Во второй половине 19 в., когда либерализм в Европе и Северной Америке
достиг расцвета, не требовалось никаких формальных шагов для разрыва с
ЕВРЕЙской общиной. В Австрии и Пруссии, где граждане были обязаны платить
особый налог в пользу своей конгрегации, для выхода из общины достаточно
было объявить себя лицом во вневероисповедном состоянии, что освобождало от
уплаты налога и таким образом прекращало формальную принадлежность к общине.
Несмотря на это, многие евреи, формально вышедшие из общины, сохраняли
чувство принадлежности к ЕВРЕЙскому народу. Возникновение добровольных
общественных культурных и филантропических ЕВРЕЙских организаций (как в
отдельных странах, так и международных, например Альянс) открывало
возможность реализовать это чувство в практической деятельности на пользу
ЕВРЕЙского народа. Появилась фигура маргинального еврея, пытающегося
совместить в себе ощущение общности с ЕВРЕЙством и сознание принадлежности к
неЕВРЕЙскому национальному большинству, интегральной частью которого он
стремился стать.
>
> --
> Микола Середа
Боярине - Ваша тактика аргументації - чудовий приклад суміші
старовинних московитських прийомів "закидання шапками" і комуністичного
агітпропу.
У Вашому сьогоднішньому опусі отой більшовицький агітпроп, з якого Ви
почанаєте, виглядає настільки жалюгідним, що неохота і переглядати. Іще
одне пережовування теорії нової людини, будівника світлого майбутнього.
Щодо цитати з єврейської енциклопедії, я сприйняв би її з належною
повагою, якби вона (цитата) була збалансована. До речі, тоді така цитата
стала би занадто довжелезною. Бо поруч з рядками, які Ви цитуєте на
захист Ваших безглуздих теорій, там знаходяться і рядки з цілком
протилежним змістом. Це не значить, що єврейська енциклопедія
протирічлива - ні, вона попросту подає різноманітні точки зору, включаючи
при цьому і таку точку зору, яка Вам подобається. Але! Також і точки
зору, які поділяю і я, і які демонструють безпідставність Вашої
наївності.
Я не обвинувачую Вас у поганих намірах або брехунстві. Біда в тому, що
виглядає що Ваша красуня жінка вибила Вам занадто багацько мізків своєю
качалкою для тіста, що завдало Вам шкоди. Сподіваймося, що Ви матимете
нагоду вилікуватись.
--
Микола Середа