Презентація книги Ореста Голубця «Магія третього виміру»

[Юрко Антоняк]

Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ організували творчу зустріч із доктором мистецтвознавства, членом міжнародної асоціації критиків АІСА, академіком Національної академії мистецтв України Орестом Голубцем.

Зустріч відбулася у форматі обговорення проблемних питань монументальної пластики у просторі українського міста і презентації книги згаданого відомого вченого «Магія третього виміру».

У вступному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич наголосив на винятковій важливості повсякденного життя української людини в середовищі міста, позначеного високомистецькими пам’ятниками національних героїв і діячів, бо лише такі твори можуть підносити дух нашої нації. Він представив колу учасників зустрічі українського вченого як авторитетну, моральну і високопрофесійну українську людину, до думки якої мають прислухатися наша влада і наші чиновники від культури.

Академік Орест Голубець розпочав виступ із провідних концептуальних думок, спричинених його враженнями від грандіозної за масштабами виставки світового авангардного мистецтва у німецькому місті Касселі 1992 року, від проекту «Перехрестя: український модернізм 1910 – 1930 рр.», показаного в Чикаго та Нью-Йорку впродовж 2006-2007 рр. і згодом виданого в ілюстрованому виданні, а також від глибоких досліджень мистецтва тоталітарних режимів Радянського Союзу і гітлерівської Німеччини.

Далі у доповіді вчений зробив аналітичний огляд власних наукових праць, які стали його знаковими досягненнями на його подвижницькому шляху, монографічних досліджень: «Львівська кераміка», «Між свободою і тоталітаризмом: мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття», «Мистецтво ХХ століття: український шлях», «Сучасне малярство Львова», «Сучасна скульптура Львова», «Магія третього виміру».

Окремо академік Орест Голубець зупинився на виданні «Сучасна скульптура Львова», у якому подано високомистецькі зразки львівських скульпторів, та виданні «Магія третього виміру», у якому подано високі зразки світового авангардного мистецтва. На основі аналізу мистецьких зразків скульптур, поміщених в обидвох виданнях, учений прийшов до висновку, що пам’ятники споруджені у Львові до таких зразків не належать.

Орест Голубець сказав також, що створив вищеназвані праці і подав їх світові, і, зокрема, Львову. Академік висловив жаль з приводу того, що у Львові його згадані праці про високомистецькі зразки скульптури не сприйняли і спорудили пам’ятники діячам національної історії в дусі соцреалізму на зразок пам’ятників тоталітарного мистецтва, спорудили псевдоавангардний пам’ятник Ксаверу Моцарту та інші. Усі вони (псевдомистецькі скульптури, споруджені у Львові) є сьогодні обличчям нашого рідного міста, обличчям спотвореним і понівеченим, – завершуючи, казав учений, – і усіх їх (несправжі і неякісні скульптури Львова) рано чи пізно потрібно буде зносити.

Заступник директора Інституту народознавства НАН України Ганна Врочинська привітала наукові здобутки Ореста Голубця і зазначила, що такі книги як «Магія третього виміру» та інші видання вченого впливають на національне і культурне виховання української громади і працюють на поступ нашої нації.

Відомі культурні діячі Юрко Антоняк та Роман Біль висловили подивування антинародними діями львівської влади від культури стосовно нищення естетичного простору міста, зокрема, нищення площі визначного українського діяча, сотника Армії УНР, поета Євгена Маланюка.

«Ми не проти уславлення наших чи чужих імен, ми проти встановлення бездарних брил на площах Львова. Влада нарешті має почути високопрофесійний голос визначного українського вченого і громадянина Ореста Голубця», – підсумував зустріч Євген Салевич.

Участь у творчій зустрічі і презентації книги «Магія третього виміру, окрім уже згаданих учасників, брали професор ЛНУ імені Івана Франка, завідувач кафедри давньої історії України та архівознавства Ольга Щодра, голова секції живописців ЛООНСХУ Ігор Колісник, художник Володимир Сколоздра, поет і літературознавець, співробітник Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка Григорій Чопик, дослідник давньої української літератури, директор «Інституту Слова» Павло Салевич, підприємець і меценат Олег Подвірний та інші.