Біографія Евгенії Бош

[yulchik.kolesnik777]

Євгенія Богданівна Бош — радянська партійна і державна діячка німецького походження. Народилася 23 серпня 1879, в Очакові, в сім'ї німця-колоніста Готліба Майша. Три роки відвідувала Вознесенську жіночу гімназію, там же в 16 років одружилася з власником каретної майстерні німцем Петром Бошем. В 1901 року вступила в РСДРП. Протягом 1905-1907 займалась пропагандою ідей більшовизму на півдні України. В 1911-1912 стала секретарем комітету РСДРП в Києві. Навесні 1912 була заарештована і вислана в Іркутську губернію. В 1914 емігрувала за кордон, деякий час проживала у США та Швейцарії. Під час перебування там, була співорганізатором «божийської групи» - її члени заперечували право народів Російської імперії на національне самовизначення.
Після Лютневої революції повернулася до Києва. З початку 1917 року входила до київського комітету РСДРП(б), Київської Ради робітничих депутатів. У квітні 1917 стала головою Південно-Західного обласного комітету більшовицької партії. У грудні 1917 на I Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові була обрана до складу більшовицького уряду в Україні - Народного Секретаріату. У ньому з грудня 1917 по квітень 1918 року займала посаду секретаря внутрішніх справ.
У липні 1918 року перебувала на І з'їзді Комуністичної партії (більшовиків) України, керувала більшовицькими збройними загонами в Україні, а у липні 1919 призначена надзвичайною уповноваженою Раднаркомом УСРР з організації політичної боротьби у прифронтовій смузі більшовицького Південного фронту.
З травня 1920 року займалась партійною роботою у Пензі, Астрахані, Чернігові й Москві. Писала спогади.
Через загострення хронічної хвороби (сухоти, астма) і нестерпних страждань застрелилася в січні 1925 р.